Біблійна історія 5-20

Тема уроку № 20
Святий рівноапостольний князь Володимир. Хрещення Русі
Мета уроку:  
Освітня мета. Розкрити зміст події хрещення Київської Русі,
у зв’язку з життєвим шляхом святого рівноапостольного князя Володимира та його особистим зверненням до християнства; Ровивальна мета. Розвивати вміння аналізувати, робити висновки, узагальнення;
Виховна мета. Виховувати бажання бути добрим християнином.

Тип уроку: комбінований.

Хід уроку
I. ВСТУПНА ЧАСТИНА

1.  Привітання, налагодження контакту з класом.
- Дзвоник щойно пролунав
І урок нам розпочав
Зараз в класі ми усі – 
Дізнаємось про хрещення Русі. 

ІІ. ОСНОВНА ЧАСТИНА. 

1. Перевірка виконання домашнього завдання.
Заслуховуємо повідомлення про храми регіону на честь Святої рівноапостольної княгині Ольги, а також про історичні, духовні пам’ятники Святій Ользі.

2. Актуалізація опорних знань.
Як ви вважаєте чи мріяла про християнське майбутнє Русі Ольга?
Поясніть свою думку.

3. Мотивація навчання

Слово вчителя

Великий князь Володимир Святославович, онук великої княгині Ольги, прийшовши до влади за допомогою варязької дружини і бояр-язичників, запровадив язичницький пантеон (сукупність богів певного культу) богів. 
Але згодом Володимир переконався, що для зміцнення держави, підвищення її престижу та визнання країни європейською спільнотою, яка вже 1000 років була християнською, потрібна нова віра і вирішив прийняти християнство й охрестити свій народ.
 Але слід відзначити, що князь Володимир до хрещення країни спочатку хрестився сам, і ця подія докорінно змінила його життя. Про Володимирове хрещення і хрещення Київської Русі ми і дізнаємось сьогодні на уроці.

4. Оголошення теми та мети уроку. 

Святий рівноапостольний князь Володимир. Хрещення Русі (запис теми у зошиті)

5. Процес засвоєння та усвідомлення нових знань

Вправа «Словникова робота».
На дошці записані слова: «Київська Русь», «християнин», «хрещення»  
Київська Русь – так в давнину називалась наша країна; 
Християнин – людина, що сповідує християнську віру, походить від слова «Христос»;
 Хрещення – таїнство Церкви, яке відкриває людині шлях духовного життя. Тількі після хрещення людина стає християнином.
Вправа «Швейцарський сир»

Учні працюють по варіантах. З поданого тексту (який потрібно роздрукувати) «вигризти» узяти:
І варіант: слова і словосполучення, які характеризують особливості хрещення Русі. Порівняти результати: хто з учнів був найуважнішим.

Наприкінці X століття, оточена християнськими сусідами язичницька Київська Русь стояла на порозі перелому, який мав остаточно ввести її до кола християнської цивілізації.  Володимир, князь Київський, відправив послів у різні країни. Проте тільки ті, що відвідали Візантію, вразили своїми почуттями від споглядання візантійського богослужіння. "Не знали ми, - розповіли вони князеві, - де ми були: на Небі або на землі".  Рішення незабаром було прийнято. 
А відбулося хрещення у часи послаблення внутрішньополітичного стану у Візантійській імперії. У другій половині (80-х рр.) Х ст. вибухнуло антиурядове повстання на сході імперії. Скрутне становище, в якому опинився імператор Візантії, змусило його звернутися до Києва з проханням про військову допомогу. Умови, на яких Київ погоджувався допомогти Візантії, продиктував Володимир. Київський князь зобов'язувався допомогти імператору, за це той мав віддати за Володимира свою сестру Анну та сприяти хрещенню Київської Русі. Імператор спочатку відмовив і тільки після захоплення Володимиром візантійської колонії Херсонес (Корсунь) уклав угоду з руським князем.
Після офіційного хрещення киян у 988 р. християнство стає державною релігією Київської Русі. Християнізація Русі йшла поступово: спочатку нову релігію прийняли великі міста, пізніше провінція. Не всюди цей процес відбувався мирно, як в Києві. Головний опір чинили служителі язичницького культу - «волхви», які мали значний вплив на свої громади у Новгороді, Суздалі, Білоозер'ї, Вятці і підбурювали населення до відкритих виступів проти християнських священиків. Подекуди до ХІІ століття сільське населення залишалося язичниками.

І варіант: слова і словосполучення, які описують позитивні наслідки прийняття християнства. Порівняти результати: хто з учнів був найуважнішим.

Для унормування церковного життя у державі Володимир видав Устав, призначивши десятину (одну десяту доходів) на утримання Церкви, та визначив права духовенства. Християнство, проповідуючи милосердя та християнську любов - підвалини цивілізованого і мирного життя, об'єднало велику державу Володимира і позитивно вплинуло в першу чергу на суспільну мораль.
З прийняттям християнства на Русі поширилася писемність. Володимир закладав школи, будував церкви в Києві, а згодом і в інших містах. Учителями були священики, які знали церковно-слов’янську мову. З прийняттям християнства утворились зв’язки держави християнізованими спільнотами, і це слід вважати одним із найпозитивніших наслідків хрещення Київської Русі.
Під впливом християнства на Русі розвиваються живопис, кам'яна архітектура, музичне мистецтво, розширюються і зміцнюються культурні зв'язки Русі з Візантією, Болгарією, країнами Західної Європи. Запроваджується церковний візантійський календар, вшанування святих та ікон.
Християнство сприяло розвитку духовної культури Київської Русі. Літературною мовою на Русі стала церковнослов'янська мова, створена приблизно за сто років до прийняття на Русі християнства болгарськими просвітителями Кирилом і Мефодієм. 
Хрестившись, князь Володимир сам дуже змінився. Нечестя замінилося на благочестя, і в серці святого князя на місце злих пристрастей оселилися Христові заповіді. Чесноти князя Володимира здобули йому всенародну любов. Люди ласкаво прозвали його ще за життя "Володимир - Красне Сонечко". І зараз, через тисячу років після його життя, стоїть у місті Києві пам'ятник князю Володимиру від вдячних його нащадків. 

Слово вчителя

Слід окремо наголосити, якого великого поштовху надала нова християнська віра розвитку давньоруської культури. З часу “хрещення Русі” у ній поширилися писемність і книжність. В Києві, а далі на Русі почали влаштовувати школи й книгописні майстерні, і незабаром східнослов’янська країна стала однією з найкультурніших у Європі. Запровадження християнського віровчення зробило можливими рівноправні й плідні взаємовідносини між Київською Руссю та європейськими державами. Було б помилкою вважати, що до 988 р. люди на Русі не знали науки, творчості, мистецтва, проте потужний розквіт культури прийшовся на часи, коли утвердилося християнство. У монастирях концентрувалися основні кадри вчених того часу, письменників, художників, архітекторів. Судовий монастирський статут, який було введено на Русі у другій половині ХІ ст., зобов’язував ченців започатковувати у себе бібліотеки, школи, іконописні майстерні, лікарні та інші заклади. Все це стало наслідком хрещення Київської Русі великим князем Володимиром.

Вправа «Опрацювання витворів мистецтва»

На зображеннях ми бачимо:
а)Хрещення Володимира. Фреска В.М. Васнєцова, Володимирський собор у Києві;
б)Купель у Корсуні (Херсонесі) - місце хрещення Володимира. Споруда 1997 р.
в)Хрещення киян. Підготовчий ескіз фрески В.М. Васнєцова, Володимирський собор у Києві 

а) б) в)
Поміркуйте, чому події життя князя Володимира пригадують, пам’ятають увічнюють нащадки через тисячу років потому пам'ятали людину?

Вправа «Занурення в проблему»

Після хрещення Русі при князі Володимирі розпочинається християнська історія нашої землі. Основи християнської релігії та моралі стають дороговказом для наших пращурів. Поясніть, як ви розумієте слово «дороговказ»? А що сьогодні для вас є «дороговказом»? 

Вправа «Поетична скарбниця»

Прослухайте вірш Сергія Рачинця «ІМ’Я ТВОЄ – ХРИСТИЯНИН»

ІМ’Я ТВОЄ – ХРИСТИЯНИН

Ім’я твоє – християнин
Чи мало це? А чи багато?..
Ти достеменно мусиш знати, 
Сягнувши істини глибин.

Якою буде течія 
Життя нестримного твойого? 
Ще ждуть тебе круті пороги, 
Гірка наруга над ім’ям.

Презирство многих – так було! –
Уже не раз на цьому світі. 
Християнин – то значить світла 
Твоя душа, як джерело.

То значить, є в тобі ота 
Свята любов, що не вмирає, 
На ранах кров’ю розквітає 
У розіп’ятого Христа.

Тож не марнуй дарма хвилин, 
Вклоняйся Богу, не Ваалу. 
І знай, що важиш ти немало: 
Ім’я твоє – християнин. 

Як ви можете пояснити останні два рядка з цього вірша?

6. Закріплення вивченого матеріалу

Вправа «Тестові завдання»

1. Християнство стає державною релігією Київської Русі в:
а)988 році;
б)1000 році;
в)1012 році. 
2. При якому князі відбулося хрещення Русі
а) Ігор;
б) Ярослав;
в) Володимир.
3. Християнізація Русі 
а) йшла поступово;
б) відбулася за один день;
в) відбулася за лічені дні.
4. Літературною мовою на Русі стала 
а) українська;
б) церковнослов'янська;
в) русинська.
5. Люди ласкаво прозвали князя Володимира за життя: 
а)"Володимир - Красне Сонечко»;
б) "Володимир - Добре Сонечко»;
в) "Володимир - Яскраве Сонечко».
6. Християнин – це людина, яка:
а)читає книжки про хрещення Русі;
б)сповідує християнську віру, прийняла хрещення;
в)має намір хреститися.

Вправа «Висновки з художнього образу»
Розфарбуйте малюнок, на якому зображено Великого князя Володимира та вкажіть (письмово) не менше семи моральних чеснот цієї людини

Рефлексія

1. Пригадайте з минулого уроку, що означає найменування «рівноапостольний»
2. Чому князь Володимир дістав назву рівноапостольного?
3. Якої істини шукав князь Володимир?
4. Як змінився характер князя після хрещення?
5. "Володимир - Красне Сонечко" прізвисько князя. Як ви вважаєте, що воно означає?
6. Про Соломона говорять: «Був мудрий, а в кінці - заблукав». Поясніть, чому про Володимира говорять: «Був невігласом, а в кінці мав спасіння»


ІІІ. ЗАВЕРШАЛЬНА ЧАСТИНА

1. Підсумок уроку й оцінювання учнів.

Слово вчителя
Поява християнства відіграла велику роль у розвитку нашої країни, вплинула на розвиток її культури та державності, спричинила великі світоглядні зміни в людей – язичництво змінилось на християнство, релігію віри, надії та любові. Християнізація Русі справила великий вплив на розвиток архітектури, сприяло виникненню такого виду мистецтва як іконопис, церковного живопису, хорового співу. Запровадження християнства сприяло розвитку освіти, писемності та права. Звичайно, ці зміни не були миттєвими, але вже за сто років, християнство вже досить міцно займало свої позиції в Київській Русі, бо серця наших пращурів досить швидко відчули благословенність дару хрещення, значення мірил вічних правд: Божої волі та християнської моралі. І, безумовно, велике значення в історії мала постать хрестителя Русі – князя Володимира Великого.
Вірш Олекси Стефановича «До святого Володимира»:
Похитнулися міри й виміри,
Скільки зверглося вір, богів, -
Тільки Він стоїть, Володимире,
Той, до кого ти нас привів.
У сліпучому склепі атому,
В лютім подиху без кінця
Лиш виблискує на розп’ятому 
Рубіновість Його вінця.
У нещадному сяйві розпаду
Лиш чорнішою – тінь хреста.
Вірим, княже наш, в свого Господа.
В те, що з мертвих Він нам возста!

Вправа «Мікрофон»
На уроці я:
- Усвідомив…
- Засвоїв…
- Запам’ятав…
- Відчув…

Диференційоване домашнє завдання: 
1.Напишіть міні твір – роздум разом з батьками «Що дало нам хрещення Русі?» 
2. Намалюйте улюблений сюжет про хрещення Русі