Методика сучасного викладання  уроків музичного мистецтва

Анотація. Урок музики так само, як і будь-який інший навчальний предмет у школі, потребує такої організації, щоб вчитель міг спостерігати за просуванням своїх учнів на кожному етапі роботи: у процесі засвоєння нових музичних знань, умінь і навичок при повторенні пройденого, тобто. облік знань має входити у всі ланки навчального процесу. Специфічна риса уроку музики як уроку мистецтва змушує шукати такі шляхи перевірки учнів, які перетворювали цей процес на суху формальність, а зберігали характер музично-естетичної діяльності.
Повний текст статті
Друк
Навчально-виховний процес у сучасній школі охоплює розвиток усіх сторін особистості дитини: розумову, моральну, фізичну та, звичайно, естетичну сторону. Значення музично-естетичного виховання у розвиток і формування особистості важко переоцінити. Музика впливає практично всі сторони особистості – від її розумового до фізичного розвитку. Визначний педагог В.А. Сухомлинський зазначав, що без музичного виховання неможливий повноцінний розумовий розвиток дитини. Роль музики у творчому розвитку та становленні особистості безперечна, незалежно від цього, чи займається людина музикою на професійному рівні, чи навіть бере участь у самодіяльному колективі. Це і багато іншого говорить про необхідність музичної освіти на різних рівнях – від дитячих дошкільних закладів до розвитку музичної андрагогіки.
Цілеспрямоване музичне навчання та виховання у загальноосвітніх закладах здійснює вчитель музики. Він проводить музичні заняття, у яких діти отримують знання музичному мистецтві, відбувається розвиток їх музичних здібностей. Вчитель музики організовує шкільні музичні заходи, де діти можуть показати те, чого навчилися під час уроків музики.
Урок музики – це, насамперед, урок творчості, у якому мають бути вирішені такі триєдині завдання:
освітня:  озброїти учнів системою знань, умінь і навиків.
виховна:  формувати в учнів науковий світогляд, моральні якості особистості, погляди та переконання.
розвиваюча:  під час навчання розвивати в учнів пізнавальний інтерес, творчі здібності, волю, емоції, пізнавальні здібності: мова, пам'ять, увага, уява, сприйняття.
Мета вчителя  у сучасному викладанні під час уроків музики спрямовано зміни, які у учнів. Це означає, що навчання має бути спрямований  не так на  передачу готового досвіду  музичної діяльності,  але в освоєння способів  бути причетним до цього досвіду, самому освоювати, перетворювати і поповнювати його.
Зміни, що відбуваються в дитині, виявляються у всіх компонентах її музичної культури: її музичному досвіді, музичній грамотності, музичній творчості. Формування кожного з компонентів музичної культури дитини предмет педагогічної діяльності вчителя музики.
Конструкцію конкретного шкільного уроку  можна уявити чотирма його складовими: 
організаційною,  що складається із зовнішніх елементів: структура, тип, вид уроку; 
змістовною, комплекс інформаційного матеріалу, де будується урок: музичні твори, літературні джерела, живописні полотна, нотні тексти;
методичної,  містить мету, завдання, методи, прийоми. 
педагогічної, прийоми та засоби уроку.

Прийом «Музичні листочки» в руках дітей паперові листочки виконують роль шорстко - ритмічного акомпанементу музики, що звучить. Відбувається зміна рухів за фразами та дотримується ритмічна пульсація.
Прийом «Перешкода» - як перешкода використовується якесь висловлювання про цей твор (уривки літературних творів, вірші) Таким чином учні шукають докази, якими вони зможуть пояснити своє ставлення до інформації закладеної в музичному творі.
Активне впровадження технологій викладання музики в освітніх закладах запроваджується за навчально-методичними комплектами, які розробили творчі колективи.

Технологію розвитку процесів сприйняття практично можна спостерігати у всіх видах музичної та практичної діяльності учнів: слухання та роздуми про музику, розвиток співочих здібностей дітей, музично-ритмічні рухи, інструментальне музикування та пластичне інтонування, а також імпровізація (мовна, вокальна, ритмічна, пластична) , художня). Формування сприйняття музики в учнів відбувається у процесі інтонаційно-образного аналізу музичних творів.
Використовуючи методику аналізу музичного твору, вчителю музики необхідно включати у цей процес виявлення: жанрів(пісень, танців, маршу); стилю (народного чи композиторського, старовинна музика чи сучасна, російська чи зарубіжна); стежити, як розвиваються інтонації (інтонації – теми – музичні образи і музична драматургія).
Технології розвитку голосу і слуху одна з головних у розвитку співочої культури учнів. І тут у роботі слід використовувати авторські методики (Г.Струве,Г.Огородного,Ю.Алиев) Необхідно ретельно відбирати вокально – хоровий репертуар, у колективах використовувати різні форми виконавства; хорове, ансамблеве, сольне.
На уроках музики найбільшого поширення набула технологія розвитку пізнавальних інтересів школярів. До неї відноситься проектна діяльність учнів, яка може виступити як підсумковий або проміжний контроль за засвоєнням навчального матеріалу. Учні можуть використовувати різні види діяльності як у групах, так і в індивідуальних формах підготовки.
На уроках музики найбільш ефективно використовуються інформаційні технології – це численні аудіо та відеоматеріали, цифрові компоненти навчально – методичних комплектів з музики, інтерактивна дошка, клавішний синтезатор, медіапроектор, персональний комп'ютер, комплект звуковідтворювальної апаратури (мікрофони, підсилювачі звуку, динаміки).
На уроках музики вчитель стає посередником між учнями та музикою. Д.Б.Кабалевський говорив: «Музика не тільки приносить нам задоволення. Вона багато чого вчить. Вона, як книга, робить нас кращими, розумнішими, добрішими».