Сайт  Крайняк Олени       Володимирівни 
Інтеграція інформаційно-комунікаційних технологій у викладання суспільно-гуманітарних дисциплін.

Дидактичні особливості організації уроку з використанням інформаційно-комунікаційних технологій
Під час підготовки до уроку кожен сучасний вчитель має визначитися: «Чи потрібно використовувати комп'ютер на цьому уроці? На якому саме етапі уроку використання комп'ютера буде найбільш доцільним?»
Роботу учнів за комп'ютерами слід чергувати з іншими видами навчальної діяльності. Не є обов'язковим також використання комп'ютерів всіма учнями одночасно, інколи достатньо одного комп'ютера і підключеного до нього мультимедійного проектора. Не завжди слід прагнути до того, щоб весь матеріал, який передбачено опрацювати на уроці, супроводжувався використанням ІКТ. Важливішим видається інтеграція інформаційно-комунікаційних технологій у вибрані етапи традиційного подання матеріалу, яка допомагає збагатити урок, показати паралельні рішення, здійснити узагальнення, стимулювати уяву учнів, виконати експеримент, прискорити процес навчання.
За допомогою ІКТ вчитель може скласти різні програмні продукти, які можна використовувати на різних етапах уроку. Також кожен вчитель може використовувати стандартні програми пакету Microsoft Office, який включає в себе, крім відомого всім текстового процесора Word, ще й систему баз даних Access і електронні презентації PowerPoint. Застосування різноманітних баз даних та Інтернет-сервісів, використання готових програм (енциклопедії, програмно-педагогічні засоби тощо) -  це далеко не всі прийоми використання ІКТ, які удосконалюють та підвищують ефективність навчального процесу та дозволяють перевірити знання та уміння учнів.
Зміст навчального предмету, можливості комп'ютерних програм, різний фаховий рівень підготовки вчителів у галузі інформаційно-комунікаційних технологій визначають методичні прийоми використання комп'ютера. Вирішальне значення також мають вікові особливості учнів. 
Досвід застосування комп'ютера у процесі навчання дозволяє сформулювати деякі загальні принципи, яких слід дотримуватися при плануванні та проведенні уроку історії з використанням ІКТ:
1. Адаптивності: використання комп'ютера потрібно пристосовувати до індивідуальних особливостей дитини.
2. Керованості: у будь-який момент вчитель повинен мати можливість скорегувати процес навчання.
3. Інтерактивності і діалогового характеру навчання.
4. Оптимального поєднання індивідуальної та групової роботи.
5. Підтримання стану психологічного комфорту учня при спілкуванні з комп'ютером.
Вчитель сам обирає на якому етапі уроку використовувати ІКТ: при поясненні (введенні) нового матеріалу, узагальненні, повторенні, перевірці та корекції знань, умінь, навичок школярів. При цьому комп'ютер як інструмент в руках вчителя може виконувати наступні функції:
  1. Джерела навчальної інформації.
  2. Наочного посібника.
  3. Тренажера.
  4. Засобу діагностики і контролю.
  5. Засобу підготовки та зберігання навчального матеріалу.
  6. Обчислювальної машини та програвача.
Технологія взаємодії та поєднання зусиль вчителя та роботи учнів на комп'ютерах залежить від типу уроку. Наприклад комбінований урок з використанням комп'ютерів може бути наступним:
  1. Звучить тема, яка буде розглядатись на уроці, але учнів попереджають про те, що для вивчення нової теми необхідно перевірити, як вони засвоїли попередній матеріал. Після цього частина учнів починає працювати за комп'ютером, а з рештою працює вчитель (фронтальна бесіда, самостійна робота, диктант).
  2. Після оголошення теми, плану уроку та мотивації навчальної діяльності вчитель переходить до наступного етапу уроку — пояснення нового матеріалу. Кращі учні можуть вивчати новий матеріал за комп'ютером, а з рештою учнів працює вчитель.3. 3. Опрацювавши новий матеріал, учитель та учні переходять до нового етапу уроку — первинного осмислення вивченого матеріалу. Тут, знову ж таки, група учнів може працювати за комп'ютером самостійно, а з рештою класу може працювати вчитель.[8]
Учні за комп'ютером можуть виконувати завдання, складені за щойно опрацьованим матеріалом. У разі виникнення проблем учитель бачить, на що варто звернути увагу під час повторення даної теми на наступному уроці. Наприкінці заняття, вчитель підбиває підсумки, школярі отримують домашнє завдання.
Щоб зробити комбінований урок в комп'ютерному класі більш ефективним, можна поділити учнів на  групи, які будуть працювати по черзі. Перша група створюється на етапі перевірки знань, отриманих на попередньому уроці. У цю групу можуть входити учні з будь-яким рівнем навчальних досягнень. Друга – на етапі вивчення нового матеріалу. У цю групу входять учні з високим рівнем навчальних досягнень. Третя – на  етапі перевірки нових знань, отриманих на цьому уроці. Тут можуть знаходитися учні з різними здібностями.
Отже, використання ІКТ на уроках історії дозволяє підвищити ефективність навчання, поліпшити аналіз та оцінювання знань учнів, збільшити кількість часу для надання допомоги учням. Проте ефективне впровадження в навчальний процес ІКТ не завжди забезпечується в межах традиційної класно-урочної системи організації навчальної діяльності, а тому може вимагати змін форм його організації.
Можливості використання на уроках мультимедійних презентацій
Одним із найважливіших видів компетенцій, що досягається в результаті загальної освіти, повинно стати інформаційна компетенція, яка передбачає вміння самостійно шукати, вибирати, аналізувати, організовувати, представляти, передавати інформацію, проектувати об’єкти і процеси та відповідально реалізовувати свої плани.
Якщо задачею навчання є не механічне засвоєння визначних істин, а вироблення навичок самостійного аналізу і, що дуже важливо, формування світогляду і громадянської позиції, то необхідно надати учням максимально широкий спектр інформації з того чи іншого питання з відповідною аргументацією[10, с.11]
Особливе місце у вивченні історії займає використання мультимедійних презентацій. Як відомо, презентація – це послідовність слайдів, на яких можуть бути текстові і візуальні матеріали(малюнки, фотографії, діаграми, відеоролики). Крім того, показ слайдів може супроводжуватись звуковими ефектами (музикою, мовою диктора, шумовим оформленням). У своїй практиці я надаю перевагу класичній навчальній комп’ютерній презентації, створеною у програмі Power Point з пакета Microsoft Office. Даний вибір визначається, насамперед, поширеністю даного пакета і його уніфікацією – будь-яка людина, що має уявлення про  Microsoft Word , швидко може почати роботу в інших програмах.
Power Point дозволяє будь-якому вчителю, що володіє навичками роботи в одній із програм що входить до пакета Microsoft Office стати розробником програмних продуктів, які зроблять викладання уроку історії більш ефективним. Матеріал програми становить своєрідну форму опорного конспекту. До речі, більшість учнів під час підготовки домашнього завдання широко використовують презентацію, вважаючи, що вона більш зрозуміла і логічна, а приклади, основні положення, теорії опрацьовують за допомогою навчальної літератури.
В наслідок систематичного використання комп’ютерних презентацій на уроці історії:
  1. Підвищується якість використання наочності на уроці.
  2. Зростає продуктивність уроку.
  3. Встановлюються міжпредметні зв’язки.
  4. Створюються умови для організації проектної діяльності учнів зі створення навчальних програм під керівництвом викладачів інформатики та історії.
  5. Викладач, що створює або використовує інформаційні технології, вимушений приділити велику увагу логіці подання навчального матеріалу, що позитивно позначається на рівні знань учнів.
  6. Змінюються на краще взаємини з учнями з числа тих, хто захоплюється інформатикою [10, с.12].
При підготовці навчальних мультимедійних презентацій я враховую загально дидактичні принципи створення навчальних курсів, вимоги що диктуються психологічними особливостями сприйняття інформації з екрана й максимально використовую можливості, які надають нам програмні засоби телекомунікаційної мережі і сучасних інформаційних технологій.
Ефективність мультимедійних презентацій залежить від якості дидактичних матеріалів майстерності педагога. Тому педагогічна, змістова організація мультимедійних презентацій(як на етапі проектування презентації, так і в процесі його використання) є пріоритетною.
При створенні мультимедійних презентацій я враховую такі вимоги:
  1. Мотивація. Мотивація – необхідна складова навчання, яка повинна підтримуватися у продовж всього процесу уроку. Велике значення має чітко визначена мета, яка ставиться перед школярами.
  2. Постановка навчальної мети. Учень від самого початку роботи за комп’ютером повинен знати, що від нього вимагається. Завдання навчання повинні бути чітко і ясно сформульовані в ході уроку.
  3. Створення передумов до сприйняття навчального матеріалу. Для створення передумов до сприйняття матеріалу на уроці можуть бути корисні допоміжні матеріали.
  4. Подача матеріалу. Стратегія подачі матеріалу залежить від поставлених цілей. Важливою проблемою є оформлення слайдів що виводяться на екран дисплея.
  5. Оцінка. У ході роботи з комп’ютером школярі повинні знати, як вони справляються з навчальним матеріалом. Найбільш важливою є організація комунікацій «школяр – вчитель – школяр». З цією метою варто організовувати роботу школярів у проектах, застосовувати «навчання у співпраці», а також дискусії [5, с.111].
Можливі такі типи і види презентацій:
  1. Конспект уроку. Містить візуальні складові традиційного уроку: назва, план, ключові поняття, домашнє завдання  і т. ін. Ілюстративний ряд відіграє другорядну роль.
  2. Слайд-шоу. Цілковита відсутність тексту , акцент робиться на яскравих, великих зображеннях або колажі. Демонстрація слайд-шоу протягом  всього уроку вважається малоефективною.
  3. Тільки текст. Варіант протилежний попередньому. Дидактичний ефект досягається за рахунок зміни типів і розмірів використовуваних шрифтів і колірної гамми. Також активно використовуються різні варіанти підкреслень.
  4. Анімовані схеми. Особливий акцент робиться на різних графіках і схемах. Основна сфера застосування – проведення занять повторювально-узагальнюючого характеру.
  5. Опорні сигнали. Фактично даний підхід є розвитком ідей  В.Шаталова. Природно, що в даному випадку необхідне ефективне володіння простими графічними малюнками.
  6. Заповнюємо таблицю. Варіант презентацій, рекомендований при проведенні занять, пов’язаних із систематизацією будь-якого матеріалу.
Це можуть бути тематичні, синхронні, хронологічні та інші види таблиць.
Використовуючи як фоновий малюнок зображення, характерне для теми, що вивчається, можна послідовно виводити на слайд незаповнену таблицю, частково заповнену таблицю. І нарешті, завершений варіант «Заповнення» таблиці відбувається після відповідного обговорення в класі.
  1. Аналіз картини. Це може бути одна картина,  плакат або низка зображень. У ході уроку можна виділяти та обговорювати з учнями будь-які фрагменти цього зображення.
  2. Тестування. Варіант, який можна використати для проведення повторювально-узагальнюючого уроку.
  3. Робочий зошит. «Екранний варіант» робочого зошита на друкарській основі. «Заповнення» зошита відбувається після відповідного обговорення в класі [5, ст.118].
Зупинюся на тих типах презентацій, які найчастіше використовую у своїй практиці:
«Офіційна презентація» – це різного роду звіти, доповіді, тощо. Тут використовую строгий, врівноважений дизайн, витриманість, єдиний шаблон оформлення для всіх слайдів. Розважальний елемент звожу до мінімуму. Одним із способів демонстрації такої презентації є чітке структурування, мінімум вступних слів, великий текст. Обов’язково підбиваю підсумки наприкінці доповіді, а якщо є можливість, даю короткі висновки по ходу виступу. Так, при вивченні теми «Світ після Другої світової війни» в 11-му класі використовую презентацію на тему: «Створення ООН», де чітко визначено роль ООН у світових справах, головні органи ООН та їх повноваження.
«Офіційно-емоційна презентація» подібна до попередньої. При цьому враховую головне завдання – привернути увагу аудиторії до певної історичної події, тобто вплинути не тільки на свідомість, але й на емоції. Так, при вивченні теми «Причини і передумови голодомору» в 10-му класі чітко структурую показ слайдів:
  1. Причини і передумови голодомору.
  2. «Закон про п’ять колосків».
  3. Посилення «хлібозаготівель» та їх суть.
  4. Демографічні втрати.
  5. Масштаби на наслідки голодомору.
  6. При демонстрації, враховую, що людській свідомості потрібен певний час, щоб просто усвідомити «картинку» слайда. Зазвичай слайд має демонструватися на екрані не менше 10-15 секунд. В даному випадку, збільшую час для перегляду слайдів, щоб учні змогли усвідомити зміст матеріалу, дати час аудиторії вчитатися і вдивитися в слайд, який перебуває на екрані не більше 40 секунд. За цих умов презентація такого типу має містити не більше 10-15 слайдів.
«Слайд-шоу» – презентація замінює собою найпростіші засоби технічного супроводу.  Комп’ютер використовується як звичайний слайд-проектор. На слайдах – тільки ілюстрації з мінімумом підписів. Акцент робиться на яскравих, великих зображеннях. Такі презентації найдоцільніше використовувати при вивченні тем, присвячених досягненням культури. Використовую такий  тип презентацій з тем: « у 10-му класі: «Український театр у 1917-1921рр.», «Культура України в роки непу». В 11-му класі: «Український кінематограф в другій половині ХХ ст.», «Розвиток культури в незалежній Україні», «Український живопис в 60-70-ті роки ХХ ст.»
Використання «Слайд-шоу» на різних етапах уроку: на початку, в середині, в кінці – створює певний емоційний настрій, дає можливість краще засвоїти матеріал уроку, виховує в учнів любов до прекрасного, повагу до видатних діячів науки і мистецтва, бережливе ставлення до видатних пам’яток  культури.
Особливе місце в моїй практиці займають «учнівські презентації». Для забезпечення активної участі школярів на уроках, вже з 7 – 8 класу я пропоную учням випереджувальні домашні завдання: підготувати презентацію. У 8-му класі учні готують коротенькі презентації про запорізьких козаків, керівників  та учасників Національно –визвольної війни українського народу середини 17 ст. Особливо цікавими бувають презентації з історії культурного життя даного періоду. В 11 класі при вивченні теми «Україна в перші повоєнні роки (1945 – початок 50-х рр.», на першому уроці пропоную учням підготувати презентації з важливих питань даного розділу, а саме: «Голод 1946-1947 рр. в Україні», «Становище церкви. Ліквідація УГКЦ.»,  «Операція «Вісла» ,«Становище творчої інтелігенції. Ідеологічні кампанії». Це може бути індивідуальна чи групова робота. Старшокласники уже знають про вимоги, щодо створення таких презентацій, і тому замість перечитування рефератів чи повідомлень, якими  раніше користувалися, вони вчаться самостійно працювати з різноманітними історичними джерелами, виділяти причинно-наслідкові зв’язки історичних подій і процесів, наводити аргументи на їх підтвердження, знаходити фото і відеоматеріали і використовувати під час захисту презентації. Це свого роду дослідницька робота учнів, яка виховує в школярів бажання вчитися, давати власну оцінку історичним подіям і процесам  і, що найголовніше, формує активну громадянську позицію.
«Учнівські презентації» стали невід’ємною  частиною у проведенні уроків з історії рідного краю. Учні залюбки використовують різноманітні джерела для підготовки домашніх завдань, досліджують визначні події в історії Житомирщини. Така форма роботи розвиває інтерес до історії рідного краю, виховує патріотичні почуття школярів, посилює зацікавленість історією і спонукає до самостійних досліджень минулого.
При створенні мультимедійної презентації враховую не тільки відповідні принципи класичної дидактики, але й специфічні принципи використання комп’ютерних мультимедійних презентацій.
Необхідно, щоб матеріал був захоплюючим. Використання відомих авторитетних джерел, застосування різноманітної графіки сприяє підвищенню допитливості учнів при вивченні історії.
Таким чином, майстерно зроблена презентація, може привернути увагу учнів і збудити інтерес до глибшого вивчення історії. Школярі не просто слухають вчителя, але й розуміють, а також можуть ефективно застосовувати отримані знання на практиці. Мультимедійні навчальні презентації – один зі способів реалізації такого підходу. Навчальні презентації призначені допомогти викладачеві та учневі й дозволяють зручно й наочно представити матеріал.
Цікавим для використання та перевірки знань учнів є навчальна програма електронного навчання Easyqenerator[http://live.easygenerator.com/]. Ця програма одна з провідних інструментів створення курсів електронного навчання , яка дозволяє створювати, керувати та публікувати навчальний контент. За допомогою Easyqenerator кожен вчитель може розробити онлайн курс на будь-яку тематику. В своїй практиці створюю та використовую навчальні курси з історії України, всесвітньої історії з 7-11 класів. Програма складається з таких складових: створення, дизайн, конфігурація, публікація, результати [22].

© 2010 Мистецтво в школі