Біблійна історія 5-8

Тема уроку № 8
Тема. Гордість і зарозумілість. Вавилонська вежа.

Як тільки світ був створений Богом, Творець дав людині можливість вибору між добром і злом.
Ø Пригадайте, які біблійні історії, що ми вивчали говорять нам про можливість вибору?  
Ø Який вибір зробили вони? Чому так сталося?

Отже, вибір на користь зла зробили не лише Адам і Єва. Наступні покоління людей із часом ставали все більш нечестивими. Тому Бог робить спробу зупинити зло через потоп. Пригадайте, яку обітницю дає Бог після потопу? 
Християнське розуміння гордості. 
· Головною цінністю християн є любов людини до Бога і до ближнього. 
· Але буває таке, що замість Бога і ближнього, людина починає любити тільки  себе. 
o Чи угодна Богу така любов?
o Як називають людину, яка любить тільки себе і робить все, щоб тільки їй було добре, не звертає уваги на бажання і потреби інших людей? (егоїстом).
· У серці такої людини немає місця безкорисливості, жалю, милосердю, а тим більше жертовності. 
· Егоїзм і самолюбство це початок гріха, який називається гординя. 
· Гординя – це перший гріх, який з’явився в світі. Пам’ятаєте, як янгол Дінниця або Люцифер, повстав проти свого Творця? Саме він називається тепер дияволом або сатаною. 
· Під його впливом наші прабатьки Адам і Єва порушили в раю заповідь Бога, скоїли перший гріх непослуху, який став причиною гріхопадіння всього подальшого людства, аж до сьогодення. 
· Саме тому гординя викликає таку пильну увага авторів біблійних книг. Більше 90 разів ця тема виникає в тексті Біблії з ретельним розглядом, і набагато частіше на неї звертається увага за змістом. 
У чому полягає злочин гордині? 
o У порушенні взаємин між Богом і людиною. У біблійному сприйнятті гординя, в першу чергу – рух в зворотньому напрямку від Бога до гріховності. 
o За Святим Письмом гордість дуже часто виявляється результатом отримання влади, матеріальних благ, військових перемог. 
o Людина піддається ілюзії, що всі ці надбання і досягнення належать їй і залежать від неї, без допомоги Бога.
o  Але це уявлення дуже часто й швидко буває зруйнованим, а той, що загордився позбавляється всього. 
o Іноді це бажання незалежності від Бога, протистояння Творцеві опановує думки не тільки окремих людських осіб, але й цілих людських суспільств, і тоді виникають богоненависницькі, а як слідство і людиноненависницькі влади з відповідною жорстокою ідеологією, що принесли людству незліченні страждання і загибель мільйонів, ні в чому неповинних людей. 

Вправа «Коло обговорення»
Зазвичай непомірна гордість та зарозуміння тісно пов’язані з такими пороками, як жадібність, заздрість і гнів. Як ви вважаєте чому?
Одним з найбільш яскравих образів людської гордості є історія побудови та руйнування Вавилонської вежі - викладена в 11 розділі книги Буття.
Згідно з біблійним описом, нащадки Ноя, що спілкувались єдиною мовою, почали будівництво міста й вежі, «заввишки до небес». «Зробимо собі ім'я, — говорили вони, — раніше ніж розсіємося по обличчю всієї землі» (Бут. 11, 4). Проте будівництво було припинено Богом, Який «змішав мови». Люди, що перестали розуміти один одного, припинили будівництво і розселилися по землі (див. Бут. 11, 8). Місто отримало назву «Вавилон». Згідно біблійному оповіданню, ця споруда вежі була не чим іншим, як прямим протестом проти Бога, хоча бунтівники й не були одностайні  в своїх цілях.  Одні хотіли піднятися на небо й оголосити  війну Богові або поставити на його місце ідолів, яким вони вклонятимуться;  інші не заходили так  далеко в своїх  задумах, обмежуючись скромнішим наміром пробити небосхил градом стріл і списів.  Багато років  будувалася вежа.  Вона досягла нарешті такої  висоти, що каменяреві з  ношею  за  спиною доводилося цілий  рік підніматися із землі  на вершину. Якщо  він, зірвавшись,  розбивався  на смерть,  то  ніхто не шкодував  про людину,  але всі  плакали, коли падала цеглина,  тому що  було потрібно  не менше  року, щоб знову  віднести її на вершину вежі. Люди  працювали так старанно,  що жінки, зайняті  виготовленням  цегли, не  переривали  своєї роботи навіть під час пологів, а новонароджену дитину  завертали в тканину і прив'язували до свого тіла, продовжуючи ліпити з глини цеглу, як ні в чому не бувало.  Вдень і вночі  кипіла  робота.  Нарешті довготерпіння Бога виснажилося. Він  звернувся до  янголів і запропонував всім спуститися на землю та змішати мову людей. Сказано - зроблено. Тоді відбулося безліч сумних непорозумінь.  Людина, наприклад, просить у  іншого розчин, а той подає йому цеглину; тоді перший в  люті  кидає цеглину в свого товариша і завдає йому шкоди, а то й вбиває його на місці. Багато народу загинуло таким чином,  а ті,  що залишилися  в живих,  були  покарані Богом, отримавши справедливу  відплату  за  бунтівні  задуми.  Що ж до  самої незакінченої вежі,  то частина її провалилася  в землю, частина була винищена вогнем,  і лише  одна третина залишилася  на землі.   Будівничі розійшлися по всіх усюдах і поселилися в різних краях. На місці недобудованої вежі згодом виникло місто Вавилон. Ця назва означає «змішання».

Важливі питання
Ø За що Бог розгнівався на людей? 
Ø Яким було їх покарання? 
Ø Чому було припинено будівництво вежі?
Ø Як Ви розумієте значення фразеологічного вислову „Вавилонське стовпотворіння”? (Вираз виник з біблійного оповідання про спробу побудувати у Вавилоні вежу, що повинна була б досягти неба.   (стовпотворіння - будівництво стовпа, вежі.) Вживається в  значенні: безладдя, нерозуміння, шум, метушня; справа, яка ніколи не буде завершена.
Ø Як ви думаєте, чому задум людей можна назвати злочинним і небезпечним?

Біблійне оповідання про Вавилонську вежу дає символічне пояснення причини появи різноманітності мов світу, яке може бути співвіднесене з сучасним розумінням розвитку мов людства. Дослідження в області мовознавства дозволяють зробити висновок про існування єдиної першомови. А  звідси припустимо, що колись був один народ, який говорив однією мовою, тією самою мовою, на  якій говорили до  вавилонського стовпотворіння.

Вправа «У світі добрих та мудрих думок»

Прочитайте прислів’я. До якого ставлення людини до мови вони закликають?
" Мова – духовне багатство народу”
" Мова – найголовніший засіб спілкування”
" Слово до слова – зложиться мова”

Розсіювання народів по землі мало позитивне значення. Розселення по всій землі у вигляді окремих племен і народів, давало людству повну свободу розвивати влаштовувати своє життя згідно з умовами місця проживання та історичними особливостями.
Розповідь про Вавилонську вежу є важливою вказівкою на біблійне розуміння людини та історичного процесу і, зокрема, на вторинність для людства розділення на раси й народи. А такий погляд на походження людини заперечує злочинні теорії расової або національної переваги.

Опрацювання оповідання повчального характеру
Художній критик
Жив колись надзвичайно короткозорий чоловік, який вважав себе здатним художнім критиком, чим дуже пишався. Зайшов він одного разу з друзями до картинної галереї і відразу ж, з великими претензіями, почав розбирати картини. Зупинившись перед чиїмсь портретом, критик тієї ж миті взявся до справи. На свою біду він забув удома окуляри, так що погано бачив. Але, проте, з відчуттям своєї переваги він розпочав:
- Рама, - сказав він, - не підходить до портрету, зображений суб'єкт і непривабливий, і неохайно одягнений. Більш того, він просто потворний, і з боку художника було помилкою вибрати для портрета таку людину.
Критик продовжував би свій розбір, якби не посунулася до нього дружина і не шепнула:
- Ти стоїш перед дзеркалом!
Виявляється, він розкритикував самого себе.
Питання:
1. Чому критик побачив так багато недоліків у «власному портреті»?
2. Що спільного має це оповідання з історією про Вавилонську вежу?

Біблія застерігає кожного з нас від непомірної гордості й зарозуміння, які тісно пов’язані з такими пороками, як жадібність, заздрість і гнів. Наприклад, прагнення до збагачення викликане тим, що людина хоче стати не просто багатою, а багатіше за решту людей, вона заздрить, не може винести того, що хтось живе краще за неї, вона гарячкує й сердиться, коли інша людина не визнає її переваги і  т.  і. Саме тому майже всі тлумачники Святого Письма ставлять гордощі на перше місце в переліку гріхів. Прояви гордості можуть бути найрізноманітнішими й породжувати різні етичні недуги. Ось деякі приклади:
Прояви   гордощів  -  жадання влади і відкрите презирство до людей, що займають нижче соціальне положення
Етичні недуги  -  чванливість, пиха, гордовитість і самозвеличення, а також зарозумілість і самолюбність

Прояви   гордощів   -  егоїзм   у поєднанні з невихованістю, які демонструють готовність людини йти на все   заради власних інтересів
Етичні недуги  - хамство, нахабство,   безцеремонність, зухвалість, безсоромність

Прояви   гордощів  - жага слави 
Етичні недуги  - пихатість, хвастощі й самовпевненість

Прояви   гордощів  - самолюбство 
Етичні недуги  - самозакоханість і самозадоволення.

Що ж можна протиставити цим етичним порокам? За християнським вченням першою зі всіх чеснот є смирення. Це та чеснота, яка виступає в якості підґрунтя для всіх інших чеснот, а тому без смирення неможливе духовне вдосконалення. Сам Христос Свої новозавітні заповіді блаженства починає заповіддю про смирення. Не випадково святі отці називають смирення «знаком Христа». Як подолати свою гордість? Прагнути об'єктивно оцінювати себе, вміти подивитися на себе з боку, прислухатися до голосу власної совісті, до батьків і етично авторитетних людей.
Зарозумілості і гордовитості слід протиставити скромність, хамству і зухвалості – ввічливість і вихованість, пихатості і хвастощам – працьовитість і шанобливість.
Не слід плутати гордість з такими поняттями, як честь і гідність людини. Адже гордість, в біблійному розумінні, це стан людини, коли вона уявляє себе тим, ким не є насправді, а справжні честь і гідність людини виявляються в усвідомленні себе образом Творця, у вдосконаленні тих Богоподібних властивостей своєї особи, вищим ступенем яких є любов. Біблійна розповідь про Вавилонську вежу навчає нас, що гордовитий замах веде завжди не до творчої і плідної діяльності, а, навпроти, до руйнівних наслідків, відсутності взаєморозуміння, соціальних катастроф.

Сучасними «вавилонськими вежами» є намагання багатьох людей поставити себе на місце Бога-Творця із своїми досягненнями науково-технічного прогресу. Вони також будують гігантські хмарочоси, генетично модифікують речовини, розробляють методи клонування живих істот і людини і забувають те, що Господь завжди карав подібну гордість людського роду, не розуміють, що їх «вежі» будуть зруйновані.
У наш час Вавилон лежить у руїнах. На місці міста видніються купи сміття, там, де колись кипіла будівля, де жили гордовиті і нечестиві люди, живуть лише сови, ворони та дикі звірі. Недаремно у Біблії сказано: «Ревуть народи, як ревуть сильні води; але він погрозив їм, і вони далеко побігли» (Ісаія 17:13)
                     Дидактична гра «Коротка відповідь»
Умова гри – дати відповідь одним словом або словосполученням

· Чи можна вважати будівництво Вавилонської вежі бунтом? 
· Проти кого? 
· Що отримали будівельники вежі в результаті?
· Символом чого в Біблії є Вавилон?
· Чому Бог не схвалив будівництво башти і змішав мови людей?

Підсумок уроку
- З якими вадами ми повинні щоденно боротися?
- Чого нас навчає біблійна історія про Вавилонську вежу?
- Яка людина називається егоїстом?
- У чому полягає злочин гордості?
- Чим відрізняється гордість від честі й гідності людини? 
- Які шляхи подолання гордості та зарозумілості вам відомі?

Домашнє завдання:
Питання для роздумів (письмова робота)
- Чи не будуєш ти в своєму житті величезного пам'ятника своєму «я»?
- Чи не поглинають тебе твої розваги до такого ступеня, що тобі ніколи замислюватись над своїми вчинками та поведінкою?