Біблійна історія 6-18

Тема уроку: Святитель Петро Могила, митрополит Київський. Києво-Могилянська академія. 
Кожний урок – це ще одна сторінка історії рідної країни, її видатних особистостей, які є прикладом і взірцем для усіх нас. Часи минають, багато чого змінюється, та імена великих просвітителів і видатних церковних та громадських діячів залишаються. Ми вже ознайомились з життям та працею багатьох видатних осіб, з канонізованими святими. Навіть важко сказати, що кожен з них є великим тільки в церковній діяльності. В першу чергу, це були люди з великої літери і вони прагнули принести своїм життям користь людству.
Петро Могила належить до людей, чиї імена символізують відродження нації. Поряд з іншими культурними діячами XVII ст. він стояв біля витоків прославленої далеко за межами України Києво-Могилянської академії. Величезною була його роль і в оновленні православного богослов'я, що майже не змінювалося впродовж багатьох століть. Про Могилу написано багато праць у нас і за кордоном. Його діяльність, як правило, аналізується в трьох аспектах: громадсько-політичному, культурному та релігійному.
                        

З іменем Петра Могили пов'язане розгортання системи вищої і середньої освіти в Україні та Росії, яка не просто копіювала західноєвропейські школи, але й могла конкурувати з ними. Він був засновником і творцем першого в усій Східній Європі вищого навчального закладу - Києво-Могилянської Колегії, що стала попередницею Української Академії та Київського Університету.
Мабуть, Українська православна церква за всю свою історію не знала постаті більш знатної і колоритнішої, ніж митрополит Петро Могила. За порівняно короткий час він зумів надати їй чіткої організаційної структури, підніс освіту духовенства, висунув ідеал творчого дисциплінованого чернецтва, здійснив реформу церковного обряду, розробив догматику, забезпечивши її необхідною новітньою богословською літературою.
Але раніш, ніж оцінювати його вчинки та значення його діяльності, треба звернутися до життя цієї людини, побачити за яких умов і обставин розвивалася ця особистість.

 Митрополит Петро Могила, син молдавського володаря Симсона Могили, був однією з найвизначніших постатей історії Православної Церкви в Україні.
Будучи високоосвіченою людиною, він цілком присвятив себе служінню Богу.
У 1927 році Петро Могила прийняв чернецтво у Києво-Печерському монастирі та а свої виняткові здібності удостоївся того ж року бути обраним архімандритом цієї святої обителі.
 Він приділяв велику увагу упорядкуванню церковного життя, яке занепало у часи утисків. Петро Могила відновив канонічно-церковні зв’язки зі Сходом, зокрема з Константинопольським патріархом.
 У 1631 році Петро Могила заснував богословсько-філософську школу і об’єднав її невдовзі після того зі школою Богоявленського братства. Об’єднана школа згодом на честь її засновника дістала назву Києво-Могилянської колегії, а з часом академії. Петро Могила вивів її на рівень кращих вищих шкіл Заходу.
 Києво-Могилянська академія була осередком освіти не тільки українців, але й для всіх православних слов’ян. Завдяки праці та досвіду її професорів та учнів розквітла православна богословська наука.
До скарбниці православної літератури ввійшов твір «Православне сповідання віри» - одна з найавторитетніших духовних праць. Її авторами була група видатних богословів на чолі з Петром Могилою.
Митрополит дбав про упорядкування та видання богослужбових книг. Особливо цінні його «Требник» і «Служебник».
Зусиллями Петра Могили також було реставровано собор Софії Київської, який на той час перебував у занедбаному стані.
Саме за Петра Могили – енергійного адміністратора, видатного богослова і просвітителя – Київська митрополія стала найбільш самостійною та авторитетною за всю історію свого існування.
 Протягом свого 14-річного митрополичого правління Петро Могила зробив настільки багато, що, за словами видатного історика Михайла Грушевського «залишив нестертну печать свого духа на всю дальшу історію Української Православної Церкви».

Словникова робота:
Требник -  церковна книга, яка містить тексти богослужіння і молитви, що виконуються для окремих осіб чи груп (треби). Требник використовується для обрядів хрещення, миропомазання, покаяння, шлюбу, висвячень і різних треб (похорон, освячення дому) та ін.
Герб Петра Могили з «Требника» 1646 року. У верхній лівій частині герба — герб Молдавії, у лівій нижній частині — герб Валахії.
 Власноручний підпис Петра Могили.
Екскурс в історію:
Цікаво знати 
Взагалі Петро Могила був канонізований Українською Православною Церквою й усіма 15-ма автокефальними Церквами Вселенської Церкви.

Заслуги Петра Могили перед українським народом – незчисленні. Визначний політичний і культурний діяч, меценат, філософ, письменник - таким увійшов в нашу історію Петро Могила. Виснажений хворобою, чекаючи смертної години він складав заповіт. Звичайно ж, основне місце в ньому відводилося його улюбленій колегії, що вже за життя митрополита стала називатися Києво-Могилянською.
Давайте переглянемо відео про заснування Києво-Могилянської академії:
Робота з відеоматеріалом

Слово вчителя
Випускники та професори Києво-Могилянської академії відіграли важливу роль в освітньому та професійному житті України. Багато хто з козацької старшини та гетьманів Запорізького козацтва навчалися тут. До випускників зокрема належали Іван Мазепа, Пилип Орлик, Павло Полуботок, Іван Скоропадський та Іван Самойлович. Канцлер Російської імперії Олександр Безбородько походив з України та здобував освіту в КМА. Університет довгий час був також важливою релігійною школою, звідси вийшли такі відомі християнські діячі як Степан Яворський, Феофан Прокопович і Дмитро Ростовський. Протягом XII та XIII ст. КМА була колискою культурного життя не тільки України, а й всієї Російської імперії. Декілька поколінь художників, архітекторів, музикантів та науковців були виховані в ній, наприклад архітектор Іван Григорович-Барський, композитор Артемій Ведель, філософ Григорій Сковорода та науковець Михайло Ломоносов. Після перетворення в Київську духовну академію навчальний заклад зберіг свою міжнародну репутацію як центр православної релігійної освіти.
"Вбачаючи, що упадок святої віри в українському народі походить не з чого іншого, як з цілковитої недостачі освіти й науки, дав я обіцянку Богові моєму - все своє майно, що я дістав від батьків, і все, що не залишилось би тут з доходів, призбируваних з поручених мені святих місць, з маєтно-збурених храмів Божих, з яких залишилися сумні руїни, почати на засновини шкіл в Києві"... Колегію він називає в заповіті своїм единственнымъ залогомъ, і, бажаючи "залишити її укоріненою в потомственні времена", як посмертний дар відписує їй 81000 польських золотих, цілу свою бібліотеку, четверту частину свого срібла, деякі цінні речі і. На вічний спомин про себе, свій срібний митрополичий хрест і саккос (частина вбрання єпископа).
Києво-Могилянська академія існує і сьогодні (див. фото), маючи статус Національного університету, продовжує кращі традиції української освіти.

Закріплення вивченого матеріалу.
Вправа «Хроніка життя Київо-Могилянської академії»
Учням пропонується проглянути хроніку життя КМА та визначити три, на їх думку, найвизначніші події з історії КМА
1615 Заснування монастиря, шпиталю та школи для дітей усіх станів на кошти, які відписала знатна киянка Галшка Гулевичівна. 15 жовтня –День заснування Києво-Могилянської академії;
1632 Об’єднання Київської братської та Київської лаврської шкіл та створення Києво-Братської (Могилянської) колеґії (засновник - Петро Могила);
1658 Надання Києво-Могилянському колеґіуму юри­дичних прав вищої школи і титулу «академія»;
1694, 1701 Офіційне визнання царськими грамотами за Киє­во-Могилянською академією статусу вищої школи й титулу «академія»;
1817 Рішення Священного Синоду про закриття Києво-Моги­лянської академії Відкриття на її території Духовної семі­нарії, через 2 роки - Київської Духовної академії;
1918 Закриття Київської Духовної академії;
1920 Передача приміщень Духовної академії Дні­пров­ській військовій флотилії та Центральній науковій бібліотеці Ака­демії наук України;
1991 (19 вересня) Розпорядження Голови Верховної Ради України «Про відродження Києво-Могилянської акаде­мії на її історичній території як незалежного вищого навчального закладу України – Унiверситету «Києво-Могилянська академія»; 
1992 (24 серпня) Офіційне відкриття Університету «Києво-Могилянська академія», посвята перших вступників у студенти;
1993 (23–24 травня) Схвалення навчальних програм та діяльності УКМА Міжнародною нарадою експертів ЮНЕСКО;
1994 (19 травня) Указ Президента України про надання УКМА статусу Національного;
2008 (12 червня) Освячення престолу та приміщень церкви Святого Духа (XVIII ст.). Завершення 2-го етапу масштабного проекту створення наукового, інформаційного та культурно-освітнього комплексу «Бібліотека–Му­зей–Архів»
Рефлексія
1. Як ви вважаєте, чому колегіум, а згодом і академію назвали іменем Петра Могили?
2. Поясніть вислів «Що віддав – те твоє» на прикладі життя митрополита Петра Могили.
Домашнє завдання: 
1.Напишіть 6 запитань, відповіді на які охарактеризували б постать Петра Могили.
а.
б.
в.
г.
д.
є.
2. Хто був ініціатором створення Києво-Могилянської академії?
_____________
3.Якою була мета створення Києво-Могилянської академії?
а. Щоб дати освіту українському народу.
б. Для розвитку православної богословської науки.
в. Щоб прославити своє ім'я.
4.Чи виправдала академія свою мету створення протягом подальшої історії?
а. Так.
б. Ні.
5. Визначіть три, на вашу думку, найвизначніші події з історії Києво-Могилянської академії.
а.__________
б.__________
в.__________