Біблійна історія 6-27

Тема уроку: Великий піст. Особливості Великого 
посту в традиціях українського народу.


Мета уроку  Освітня мета: ознайомити учнів з поняттями, що розкривають зміст Великого посту; прослідкувати роль і вплив посту на формування особистості християнина.
Розвивальна мета: розвивати логічне мислення, вміння аналізувати, робити узагальнення й висновки.
Виховна мета: виховувати повагу до дотримання посту, сприяти вихованню стриманості. 

Тип уроку:  комбінований.

Очікуванні результати 
Після уроку учень повинен знати і вміти:
Ø пояснювати основний зміст та особливості проведення Великого посту в традиціях українського народу; 
Ø називати приклади подій, до яких готує піст;
Ø пояснювати духовний зміст Великого посту;
Ø усвідомлювати важливість поваги до людей, які дотримуються посту.

Біблійна основа: 
«Ось піст, який я люблю: кайдани несправедливості розбити, пута кормиги розв'язати, пригноблених на волю відпустити, кожне ярмо зламати, з голодним своїм хлібом поділитись, увести до хати бідних, безпритульних, побачивши голого, вдягнути його, від брата твого не ховатись. Тоді світло твоє засяє, як зірниця, загоїться негайно твоя рана, спасіння твоє буде йти поперед тебе, Господня слава - слідом за тобою» (Ісая, 58,6-8).

Обладнання: текст оповідання І. Шмельова «Чистий понеділок», аркуші паперу, маркери, репродукції картини В. Полєнова «Був у пустелі», кошики добрих справ, зображення прп. Марії Єгипетської

Міжпредметні зв’язки: історія, література, образотворче мистецтво.

Література до уроку: 

Біблія або книги Святого Письма Старого й Нового Заповіту. – Київ: Українське Біблійне товариство, 2007.
Кузик Б., Литвин Л., «Джерела вічності» Основи православної культури. – Дніпропетровськ: АРТ-ПРЕС, 2008.

ХІД УРОКУ
I. ВСТУПНА ЧАСТИНА

1. Організаційний момент.
Вітання, налагодження позитивної психоемоційної атмосфери у класі
Доброго дня, любі діти! Вітаю вас з новим днем, новим уроком і тими новими відкриттями, які мають відбутися за ці 45 хвилин. Не тільки я, як вчитель розповім вам і надам інформацію, а й ви – учні та учениці – зробите повідомлення. Саме вони іще раз переконають мене в тому, що ви – талановиті пошуковці, вам подобається знаходити і аналізувати, підбирати і представляти інформацію, а найголовніше – слідувати тому, про що ви дізналися на наших уроках.

ІІ. ОСНОВНА ЧАСТИНА
1. Перевірка домашнього завдання.
Вчитель пропонує учням продемонструвати:
- в малюнках враження від попереднього уроку;
- кросворд на тему «Традиційні пости на Україні»;
- коротку інформацію «Традиції посту в моїй родині» / «Кулінарні шедеври посту».

 2. Актуалізація опорних знань.
Слово вчителя
Піст – це слово, як і саме явище, є таким що недавно повернулося до нашого, українського життя. Можна сказати відродилося. Але піст і постування були і є близькими християнській сутності нашого народу. Згадаємо, які ж 4 багатоденні пости існують в християнській традиції.

Вправа «Бліц-опитування»
Вчитель «відкриває» серію запитань, учні можуть підтримати і продовжити ряд питань.

Він розпочинається через тиждень після Трійці і завершується 12 липня – в день святих апостолів Петра і Павла. Цей піст приурочений їх християнському подвигу, бо й 13 липня – Собор дванадцяти апостолів.
(Апостольський піст або Петрівка).

Це двотижневий піст з 14 по 27 серпня, пов’язаний з Успінням Божої Матері, тобто з днем пам’яті Пресвятої Богородиці, коли віруючі оплакують її кончину (Успіння), яка була 28 серпня.
(Успенський піст або Спасівка).

Він розпочинається з 27 листопада – дня святого апостола Филипа – і продовжується до 6 січня, переддня Різдва Христового. Триває рівно сорок днів – стільки, скільки постив сам Христос.
(Різдвяний піст або Филипівка).
В нас залишився ще один – ВЕЛИКИЙ ПІСТ, про який ми і будемо говорити.

 3. Мотивація навчання. 
Слово вчителя

Великий Піст – час особливої духовної зібраності, душевної гігієни і фізичної стриманості.
Великий піст – найбільш давній багатоденний піст з тих чотирьох, які існують зараз в Православній церкві. Грунтовні підстави для практики багатоденного посту надавала Біблія в прикладах сорокаденного посту старозавітних пророків Мойсея та Іллі, а особливо в євангельському оповіданні про сорокаденний піст Господа Ісуса Христа в пустелі перш ніж Він почав Свою проповідь.

Вправа «Дивимося-аналізуємо-розуміємо»

                     Увазі учнів пропонуються репродукція картини В. Полєнова «Був у пустелі». Завдання - відповісти на запитання:
- що ми бачимо?
- щоб ми відчули, якби опинилися в часовому просторі того,що зображено?
- який особливий стан змальовано в живописному образі?
- що ми відчуваємо, дивлячись на зображене.



4. Повідомлення теми уроку і очікуваних результатів.

5.  Процес засвоєння та усвідомлення нових знань.

Слово вчителя

(супроводжується «вузликами напам’ять» – словами, які залишає вчитель на дошці як опорні, щоб допомогти учням згадати те, про що йшлося в оповіді вчителя, «вузлики» виділені жирним шрифтом)

Серед багатоденних і одноденних постів, які встановлені Православною церквою, особливою важливістю відрізняється Великий Пост – час підготовки до головного християнського свята – Великодня, коли віруючі згадують центральну подію світової історії – Воскресіння Господа Ісуса Христа. Для того, щоб гідно зустріти цей Святий День, з чистою совістю, в просвітленому духовному стані та в злагоді з оточуючими людьми, християни ще за сім тижнів до Великодня починають найсуворіший в році період стриманості, етичного очищення і посиленої молитви. З такою важливим і достатньо важким завданням християнам допомагає впоратись і самообмеження в деяких видах як фізичних потреб і задоволень (наприклад, відмовляють собі в окремих видах їжі), так і звичних в щоденних душевно-інтелектуальних потребах (наприклад, прагнуть трохи менше дивитися або взагалі відмовляються від переглядання телебачення, обмежують спілкування в інтернеті, не відвідують розважально-видовищних заходів: кіно, театру, концертів).
Воскресіння Христове було першим і найголовнішим спогадом християнської спільноти ще з апостольських часів, а оскільки події Воскресіння передували дні Страждань (Страстей) і Смерті Ісуса, то природним чином ці дні (п'ятниця і субота), сприймалися християнами, як особливий час, коли вони були покликані співстраждати Христові, сфокусувати всі сили своєї душі, помисли свого розуму і рухи свого серця на співпереживанні цих священних подій, відмовившись від звичного розпорядку життя з його щоденними турботами.
З прийняттям християнства Україною – Руссю наприкінці ХХ століття, піст перед святом Великодня став загальнопоширеним звичаєм і законом, порушити який було найганебнішою справою, бо той, хто порушував великий піст, в очах своїх сучасників опинявся негідним звання християнина. Навіть на початку двадцятого століття (до жовтневого заколоту 1917 року) на першому і останньому (Страсному) тижнях Великого посту закривалися всі розважальні заклади: театри, балагани, ресторани, харчевні і ін. 
В Україні Великий піст ще в недавньому минулому був пов'язаний з цілою низкою звичаїв.

Вправа «Сторінками мудрості»
Учням пропонується ознайомитися з текстом оповідання і визначити за текстом, чому так особливо сприймався час Великого посту нашими пращурами.

«Чистий понеділок» 
Я прокидаюся від різкого світла в кімнаті: голе якесь світло, холодне і нудне. Так, сьогодні Великий піст. Рожеві завіски з мисливцями і качками вже зняли, коли я спав, і тому так голо і нудно в кімнаті. Сьогодні у нас Чистий Понеділок, і все у нас в будинку чистять. Сіренька погода, відлига. Капає за вікном – як плаче. Старий наш тесляр Горкін сказав вчора, що масляна піде – заплаче. Ось і заплакала – кап. кап. кап. Ось вона! Я дивлюся на паперові квіточки, на позолочений пряник «масляної» - іграшки, принесені вчора з лазень: немає ні медвеников, ні горок, - пропала радість. І радісне щось копошиться в серці: нове все тепер, інше. Тепер вже «душа почнеться», - Горкін вчора розповідав, - «душу готувати треба». Говіти, постити, до Світлого дня готуватися.
Відчиняються двері, входить Горкін з сяючим мідним тазом. У тазу гаряча цеглина і м’ятка, і на них поливають оцтом. Стара моя няня Домнушка ходить за Горкіним і поливає, в тазу шипить, і підіймається кисла пара, - священна. Я і тепер її чую, з далечіні років. Священна. - так називає Горкін. Він обходить кути і тихо колише тазом. І наді мною колише.
Незабутній священний запах. Це пахне Великий піст. І Горкін зовсім особливий, - теж священний ніби. Він ще до світлу сходив в лазню, попарився, надів все чисте, - Чистий сьогодні Понеділок – тільки казакинчик старий: сьогодні все саме затрапезне, надінуть так згідно із «законом треба». І гріх сміятися, і треба намастити голову, як Горкін. Він тепер їсть без масла, а голову треба, згідно із законом, «для молитви». Сяйво від нього йде, від сивої борідки, зовсім срібної, від голови, що зачісана. Я знаю, що він святий. Такі – угодники бувають. А обличчя рожеве, як у Херувима, від чистоти. Я знаю, що він насушив собі чорних сухарів з сіллю, і весь пост з ними питиме чай – «за цукор».
У кімнатах тихо й пустинно, пахне священним запахом. У передній перед червонуватою іконою Розп'яття, дуже старою, від покійної прабабусі, яка ходила у вірі, запалили «пісну», голого скла, лампадку, і тепер вона буде негасимо горіти до Великодня. Коли запалює батько, - по суботах він сам запалює всі лампадки, - завжди наспівує приємно-сумно:
«Хресту твоєму поклоняємося, Владико» 
і я наспівую за ним, чудове:
«І святе. Воскресіння Твоє
Сла-а-вім!»
Радісне до сліз б'ється в моїй душі і світить від цих слів. І бачиться мені за низкою днів посту – Святе Воскресіння, в квітах. Радісна молитвочка! Вона ласкавим світлом світить в ці сумні дні поста. 
І. Шмельов
«Літо Господнє»
Вправа «Історичні довідки»
Варіант А
Учні класу об’єднуються в кілька груп, для кожної вчителем підготовлений текст (уривок з книги «Народный календарь» сайту Музею народної архітектури та побуту України «Пирогів» http://www.pyrogiv.com.ua/: )
Учні повинні:
- прочитати текст;
- визначити про яку ознаку внутрішнього стану йдеться;
- розповісти решті класу про ту чи іншу інформацію;
- поставити запитання до слухачів;
- визначитися з правильністю відповіді;
- оцінити відповідь аудиторії.

Варіант Б
Продовжуючи розмову про Великій піст, зупинимося на його особливій атмосфері, яку доносять до нас прості й надзвичайно важливі молитовні слова преподобного Єфрема Сиріна що говорять нам про позитивні та негативні складові внутрішнього стану людини (з великопісної молитви Єфрема Сиріна, що найчастіше читається Великим постом, яку можна відобразити на слайді, або на дошці, або як варіант – вірш О.Пушкіна на слова цієї молитви:
Владыко дней моих! Дух праздности унылой,
Любоначалия, змеи сокрытой сей,
И празднословия не дай душе моей.
Но дай мне зреть, о Боже, прегрешенья,
Да брат мой от меня не примет осужденья,
И дух смирения, терпения, любви
И целомудрия мне в сердце оживи)

Група: 
Неробство (лінощі, недбалість) - це та лінь і пасивність, що зазвичай тягне людину завжди на низ, постійно переконує в нездатності, зробить будь-яку корисну справу, а тому перешкоджає бажанню щось змінити. Стан неробства утримує внутрішні сили людини, тому на кожний духовний заклик він відповідає: а навіщо? Він начебто паралізує всі духовні сили, не даючи їм можливості реалізації. Неробство – корінь багатьох гріхів, тому що отруює духовну енергію від самих її джерел, а іноді, при певній недбалості людини щодо свого духовного стану – й протягом усього життя.

Група:
Плід неробства – смуток. Всі вчителі духовного життя бачуть в ньому велику небезпеку для душі. Людина, перебуваючи під владою смутку, позбавляється можливості побачити щось добре та позитивне: все їй погане, все вона відкидає. За своєю сутністю такий стан є відмовою від духовного життя, певним чином самогубство душі. Смуток, або як часто в нас його називають депресія, добре відомий багатьом сучасним людям. Проте тільки розуміючи його негативну природу, людина починає боротися проти нього. Смуток – це внутрішня катастрофа, це нездатність бачити світло й рухатись у напрямку до нього. 

Група:
Любоначаліє – це любов до влади (в родині, класі, колективі тощо). Як це не дивовижно, саме неробство, лінощі й смуток наповнюють наше життя любоначалієм. Лінощі та смуток крадуть сенс життя, що породжує невірні стосунки з ближніми. Якщо душа не спрямована на служіння Богу та людям, то вона починає служити сама собі й прагне інших підкорити на це служіння. Люди навколо тоді стають засобом досягнення бажань. Якщо Бог не є Господарем життя, тоді людина перетворюється в свого господаря. Проте не завжди любоначаліє виявляється у прагненні керувати людьми, часто воно виявляється в байдужості, відсутності інтересу, уваги та поваги до інших людей.

4. Група:
Марнослівство. Людина одна серед земного створіння отримала дар мови. Проте, будучи вищим даром, що уподібнює людину самому Творцеві, мова в той же час здатна осудити людину, бо слово здатне стати засобом падіння, самознищення, обману, наклепу. Слово здатне врятувати й знищити, надихнути та отруїти. Коли слово відхиляється від своєї Божественної природи и призначення, воно стає марним, підсилює дух неробства, смутку та прагнення володарювати. Життя перетворюється тоді на суцільне пекло, бо за марнословством тягнеться букет інших жахливих станів людської душі.

5. Група:
Цнотливість – внутрішня єдність зі світом справжніх цінностей, є протилежністю неробства, неуважності, розділення, пошкодженості наших думок і уявлень, неможливості бачити речі такими, як вони є, в цілому. Цнотливість – це цілісність світовідчуття, яку потрібно зберігати. Цнотливість – це також і внутрішній контроль над власними емоціями і над власним тілом, які зазвичай намагаються керувати вчинками людини. Перший дивовижний плід цнотливості – смирення

6. Група:
Смирення – це чеснота, яка немає великого поширення в сучасномі світі. Оточуюче середовище збуджує в людині частіше за все її протилежність – гордощі. Смирення – це життя з миром внутрі себе (спокій совісті, відсутність роздратованості, тощо), з миром з оточуючими (відсутність ворожнечі), з миром з Богом (відсутність протистояння та ропоту, очищення життя). Смирення приводить до внутрішньої тиші в людині, до байдужості к нагородам й зовнішньої слави, прагнення до якої називається пихатістю.

7. Група:
Терпіння ще не зовсім зникло з нашого життя. Саме терпіння дає змогу не засуджувати інших, саме терпіння дає можливість не вимагати того, щоб життя обернулося на чергу миттєвих та постійних вдач. Терпіння багато чого дозволяє зрозуміти, тому що здатне допомогти побачити сутність того, що відбувається. Терпіння допомагає долати негаразди. Нарешті терпіння завжди допомагає людині дбайливо ставитись до інших. Саме терпінню відкривається духовний світ й духовне розуміння.

Слово вчителя
Піст повинен бути пов'язаний з добрими справами, особливо із справами милосердя, піклування про убогих. Бо ніщо так не рятує душу, як допомога тим, хто має потребу. "Милостиня з постом від смерті позбавляє людину", - говорять богослужбові книги. В давнину християни іноді навіть особливо накладали на себе піст, щоб на збережені (через обмеження себе в їжі) засоби можна було допомогти бідним, сиротам і вдовам.
"Ти постуєш? - говорить св. Іоанн Златоуст. - Доведи мені це своїми справами. Якими, говориш, справами? Якщо побачиш жебрака, подай милостиню; якщо побачиш ворога - примирися; якщо побачиш свого друга щасливим - не заздри. Якщо побачиш красиву жінку - пройди мимо. Хай постять не одні вуста, але і зір, і слух, і ноги, і руки, і всі члени нашого тіла. Хай постять руки, перебуваючи чистими від розкрадань. Хай постять ноги, переставши ходити на беззаконні видовища. Зір є їжою очей: якщо вона протизаконна і заборонена, то вона шкодить посту і руйнує спасіння душі; якщо ж законна і дозволена, то прикрашає піст... Ти не їв м'яса, тож не їж очима нескромності. Хай постить і слух, а піст слуху - в тому, щоб не приймати лихослів'я і наклепу. Хай і мова постить від лихослів'я і лайки". 

Вправа «Спільна творча робота»
Учням пропонується приготувати Кошик добрих справ Великого посту. Кожна група повинна охопити тільки одну, певну, сферу життя шестикласника:
- Кошик добрих справ в сім’ї;
- Кошик добрих справ в школі;
- Кошик добрих справ для друзів;
- Кошик добрих справ для близьких незнайомців.
Шаблон кошика заздалегідь готується вчителем, а наповнення – від учнів. Демонстрація і обговорення – обов’язкові.

6. Закріплення вивченого матеріалу.

Опрацювання оповідання повчального характеру
Преподобна Марія Єгипетська
(Пам'ять прп. Марії припадає на п’яту неділю Великого посту)
  Багато святих з юних років сяяли чеснотами і зберігали душевну чистоту на все життя. Але були й такі, що зробили багато гріхів, але потім щиро покаялися, просили прощення у Бога і по милості Божій не тільки його отримали, але і просяяли великими духовними подвигами. Преподобна Марія Єгипетська народилася в добрій сім'ї, але вона не слухалася своїх маму і тата, поводилася дуже погано і дванадцяти років від народження втекла з дому і без батьківського нагляду впала в найтяжчі гріхи. Сімнадцять років після цього прожила Марія в беззаконні, але милостивий і довготерпеливий Господь, який нікому не хоче погибелі, призвав її до покаяння (вона була не взмозі перетнути поріг храму на велике свято, бо дивовижна сила утримувала її). Вона почала гірко плакати, зітхати з глибини серця і молитися Пресвятій Богородиці, після чого віддалилася в пустелю. Там Марія сімнадцять років терпіла голод і спрагу, жару і холод і боролася зі своїми пристрастями і гріховними схильностями. День і ніч вона плакала і молилася Богові, і дійсно, Господь допомагав їй. Нарешті покаяння колишньої грішниці здійснилося: сила Божа у всьому перетворила її душу і тіло, припинилися тілесні страждання, пристрасті вщухли і спокуси назавжди відступили від преподобної. Крім того, Марія знайшла у Бога великі дари: прозріння, пророцтва, чудотворения і премудрості. У такому стані преподобна прожила в пустелі ще тридцять років у молитві за весь світ. Тоді Господь, щоб прославити вірну свою, послав до неї преподобного Зосиму, якому вона і розповіла про своє життя, зробивши при ньому немало чудес. Ще через рік Зосима знов пішов до преподобної, щоб причастити її, але не міг переправитися через Йордан. Тоді Марія сама перейшла до нього, йдучи по воді, як по суші. Причастившись Святих Дарів, преподобна Марія в ту ж ніч померла і нині перебуває зі всіма святими.
Питання:
Чому пам'ять цієї жінки згадується Великим Постом?
Які чесноти прп. Марії намагався написати автор її образу у фарбах?
Чому нас навчає історія преподобної Марії Єгипетської?
   

Робота з фотоматеріалом
Що хотів сказати автор своїм фото?
Які риси характеру потрібні для дотримання посту і для того, щоб не зійти з дистанції?

Вправа «Мікрофон»
Учням пропонується продовжити речення, передаючи уявний мікрофон по колу:
На уроці я:
- Усвідомив…
- Засвоїв…
- Запам’ятав…
- Відчув… 
- Сьогодні я дізнався…
- Було цікаво…
- Я зміг…
- Тепер я можу…
- Я набув…
- Я спробував…
- Я зрозумів, що…
- У мене вийшло…

III. ЗАВЕРШАЛЬНА ЧАСТИНА

1. Домашнє завдання за вибором. 

Вчитель пропонує учням:
- намалювати те, що більше всього запам’яталось на уроці;
- підготувати проект «Великий піст – в очікуванні Свята свят» ;
- підготувати інтерв’ю з рідними «Що для вас означає Великий піст?».

2. Підведення підсумків уроку. Вчитель оцінює роботу учнів на уроці.