Біблійна історія 7-24

Урок 24

Тема уроку: Таїнства та обряди як складова побуту українського народу. Різниця між ними. Таїнство хрещення й миропомазання. Хрещені батьки. 


Тихо у Храмі Божому,
Тільки свічечки мерехтять.
Тут, по молитві, кожному
Бог посила благодать

Немає людини без імені, адже під час хрещення кожен з нас отримує християнське ім’я, і ми з того моменту вже є християнами. Це дуже радісна подія в нашому житті! Саме про цю подію – хрещення ми й будемо сьогодні з вами говорити.

Пригадайте події, пов’язані з хрещенням Іісуса Христа.
- Хто хрестив людей?
- Для чого вони хрестились?
- Як зійшов на Іісуса Христа Святий Дух?
- Чий голос було чутно з неба?
- Що Він сказав?

- Сьогодні ми з вами будемо говорити про Таїнства Церкви, обрядові дії пов’язані з ними та їхнє значення в житті людини.

Під Таїнствами християни розуміють священнодії, в яких відбувається зустріч Бога з людиною та здійснюється єднання з Ним. У Таїнствах благодать Божа сходить і освячує і душу, і тіло людини.

Слово «Таїнство» походить від грецького слова mysterion (таїнство, таємниця) – що означає «покривати, ховати». Таїнства Церкви – це священнодії, в яких під зовнішніми діями невидимо сходить благодать Божа, тобто цілюща дія Святого Духа. У це слово святі отці вкладали багатий смисл: «Таїнством» називали втілення Христа Спасителя, Його народження, смерть, Воскресіння й інші події Його життя, саму християнську віру, навчання, богослужіння, молитву, церковні свята, священні символи та інше.
Першими визначеними в Церкві були лише два Таїнства – хрещення і причастя. В наш час у Православній і Католицькій Церквах прийнято вважати Таїнствами хрещення, причастя, миропомазання, покаяння, священство, шлюб і елеєосвячення; всі інші священнодії відносять до числа обрядів. Протестантизм – не єдина релігійна конфесія, а багато напрямків в християнстві, проте більшість протестантських спільнот визнають Таїнства хрещення та причастя.
У кожному Таїнстві є видима сторона, що включає в себе слова і дії учасників, «речовина» Таїнства (вода у хрещенні, хліб і вино в Євхаристії), а є й невидима сторона – духовне перетворення і відродження людини. Власне «Таїнством» і є ця невидима частина, що залишається за межами зору і слуху, вище розуму, поза почуттєвим сприйняттям.
Таїнства здійснює Сам Бог. 
У день Святої П’ятидесятниці Дух Святий зійшов на Апостолів, і це стало днем заснування Церкви – спільноти людей, віруючих у Христа і таких, що живуть у Христі. Життя християнина в Церкві Спаситель уподібнив життю гілки на дереві. Як гілка живе лише тоді, коли прикріплена до стовбура, так і християнин духовно живий, коли перебуває нерозлучним зі Христом. Ось чому Церква є Тілом Христовим у повному розумінні цього слова. Свята Церква – це нібито Божа сім’я на землі. Вона зберігає в собі й передає тим, хто вступає до неї, ті дари Святого Духа, які одержали Апостоли. Церква в усі основні моменти нашого життя особливо просить Бога дати людині допомогу. Такі церковні молитви та священні дії, коли під видимими діями священика над людиною за молитвою Церкви невидимо діє сила Духа Святого, називаються таїнствами.
Крім того, є ще декілька обрядів, які звуться тайнодіями, наприклад, освячення води, постриження у ченці та інші, у яких також закликається допомога Духа Святого.

- Коли була заснована християнська Церква?
- Що називається Таїнством?
- Скільки Таїнств існує в Церкві?
- Назвіть перше Таїнство, через яке людина приєднується до церковної спільноти?

Вправа «Біблійна абетка»
ХРЕЩЕННЯ – одне з головних церковних таїнств. Коли людину охрещують, вона очищується від гріхів і народжується від Духа Святого в духовне, праведне життя. 

  Хрестини – комплекс дій, спрямованих на святкування прилучення дитини до християнського світу. Хрестини зазвичай відбуваються у такому порядку: спочатку дитину хрестять у Церкві, а потім у родині влаштовують гостину.
Народилася дитина. Отож, з’явилася ще одна зірка, яка сяятиме, стільки, скільки віку дитині одведено. Так вважали колись наші пращури й намагалися доступними їм засобами – словами, обрядом, молитовними діями – вплинути на долю малого, прихилити до нього весь світ.
Однаково дбали про фізичне і моральне здоров’я немовляти.  Отож дитину намагалися якнайшвидше охрестити.  Добирали хрещених батьків переважно двох, але в давнину досить було одного хрещеного: для хлопчика – хрещеного батька, для дівчинки – хрещеної матері. Обов’язок хрещених батьків – дуже почесний, відмовляння у «хресті» було не прийнято. 
Стати хрещеними батьками – велика відповідальність не лише перед немовлям, а й «перед Богом та людьми». 
  Куми, хрещені батьки ставали почесними, шанованими гостями у всі святкові ритуали: наречення, повноліття, весілля. 
Отже, 
ХРЕЩЕННЯ
Коли нас хрестять, очищені водою хрещення, ми   народжуємося оновленими. Ми «хрестимося в Христа». Ми «одягаємося в Христа» й   стаємо членами Божої Родини – Церкви, з хрещенням ми народжуємося до нового життя. 

МИРОПОМАЗАННЯ
Після Хрещення нас помазують особливо освяченою   олією, яка називається святим миром. При цьому ми отримуємо «печатку дару   Духа Святого». Коли Дух святий вселяється в нашій душі, ми приєднуємося до   нового християнського життя.

СВЯТЕ   ПРИЧАСТЯ
Бог запрошує нас на вечерю в Його Царстві. Хліб   і вино Духом Святим перетворюються в Тіло й Кров Христові, й ми їх приймаємо   в себе. Недарма співають при Причасті: «Тіло Христове прийміть, джерела   безсмертного вкусіть».

Домашнє завдання
Складіть якнайбільше запитань до тексту.
Таїнство Хрещення – це така священнодія, в якому людина через триразове занурення тіла у воду з закликанням імені Святої Трійці, – Отця і Сина і Святого Духу – омивається від первородного гріха, а також і від всіх гріхів, здійснених нею до цієї події (вмирає для життя гріховного), народжується для нового духовного життя і стає членом Церкви.
Таїнство Хрещення встановив Сам Господь Іісус Христос, освятив його Своїм власним прикладом, прийнявши Хрещення від Іоанна Предтечи. Після Свого Воскресіння Він дав апостолам веління: „Тож ідіть, і навчіть всі народи, хрестячи їх в Ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа” (Мф. 28:19). Хрещення необхідне кожному, хто бажає бути членом Церкви Христової. «Коли хто не народиться з води й Духа, той не може ввійти в Царство Боже», - сказав Спаситель (Ін. 3:5).
Для прийняття Хрещення необхідні віра і покаяння. Віра – це головна умова Таїнства: «Хто увірує й охриститься, - буде спасений, а хто не ввірує - засуджений буде» (Мк. 16:16).
У разі хрещення немовлят сповідання віри вимовляють восприємники (духовні або хрещені батьки) і цим дають обіцянку виховувати дітей у вірі, допомагати їм стати християнами, коли вони виростуть. Немовля, що приймає Таїнства, не розуміє того, що відбувається з ним, проте його душа цілком здатна сприйняти «піщу духовну» (як і тіло немовля несвідомо приймає звичайну їжу).
Благодатні дари Хрещення даються немовлятам, як запорука їх майбутньої віри, як сім'я, яке кидають в землю, але щоб з сім'я виросло дерево і принесло плоди, потрібні зусилля хрещених батьків, і самого хрещеника у міру його зростання.
Християнам указується в Євангелії (зцілення розслабленого), що благодатні дари даються по вірі інших: «Іісус, віру їх побачивши (що принесли хворого), каже розслабленому: „Відпускаються, сину, гріхи тобі!”» (Мк. 2:5).
Хрещення є духовним народженням і здійснюється тільки раз в житті, тому що і людина один раз народжується в це життя: «Один Господь, одна віра, одне хрещення» (Еф. 4:5).
Бути хрещеним означає стати частиною оновленого людства, Глава якого – Христос. Хрещення – це поєднання з Тілом Христа і зречення від зла. Тому потрібна безперервна боротьба для збереження придбаного і принесення плодів віри, надії і любові. Це духовне сходження, яким би важким воно не було, здійснюється через великий оптимізм християнського вчення, тому що віруючий чує слова Спасителя, які підтримують в нім бадьорість і укріплюють надію:”Страждання зазнаєте в світі, - але будьте відважні: Я світ переміг!” (Ін. 16:33).
Кінцева мета всіх «в Христа що хрестилися», виконуючих Божі заповіді, є таємниця причетності до Бога: «Ви... зробились учасниками Божої Істоти» (2 Петр. 1:4).