Біблійна історія 8-17

 Поняття заповіді. Заповідь І. «Я – Господь Бог твій. Хай не буде в тебе інших богів перед лицем Моїм». Богопізнання. Поняття «інших богів». Гріхи проти заповіді
Протягом існування людства поступово формувалися закони людського співжиття, які, в тій чи іншій мірі, були спільними для більшості народів світу. На уроках історії ви вже познайомилися з реформами Ехнатона, який спробував ввести культ єдиного Бога в Єгипті, законами царя Хаммурапі, що базувалися на принципі таліона. 
· Чи можете пригадати ці закони?
· Яка була їх мета?

Подумайте, про що йдеться в народних прислів’ях?
Нема в світі вищого над Бога.
Як Бог годить, то й мокре горить.
Як Божа воля, то виринеш і з моря.
Од Бога не сховаєшся.
До Бога важкий шлях, а до пекла прямісінький.

Назвіть якнайбільше визначень поняття «Закон».

     Багато людей, які створювали правове законодавство, знаходили істину в Біблії і відповідно до неї формулювали основні державні закони. Римське право, європейські правові системи базуються на Святому Письмі. Кожна держава, народ мають свої закони. За час свого існування людство створило їх безліч. З часом закони вдосконалюються, змінюються, зникають. Божі закони незмінні. Ці Божі настанови саме й записані в Біблії, зокрема стисло викладені в 10 заповідях, які мають назву Декалог (від грец. Дека – десять). Саме вони пояснюють людям, що таке зло і добро, вчать робити добро, а не зло. 
Бог обрав ізраїльський народ, щоб через нього передати Свої заповіді іншим народам на землі. В історії ізраїльського народу було багато видатних особистостей. Особливе місце серед них займає Мойсей – пророк і керманич ізраїльського народу, який вивів його з єгипетського рабства. Він провів свій народ через пустелю до гори Синай, де мав зустріч із Богом. На горі Синай Бог дав ізраїльтянам заповіді, але наполягав на тому, щоб у відповідь вони виявили послух, дотримуючись Його Закону.
Заповіді були написані Богом на двох кам’яних плитах, які називаються скрижалі.
Робота зі словником
Запишіть визначення до понять:
закон – правило, встановлене владою, яке має найвищу юридичну силу і обов’язкове до виконання усім громадянам;
заповідь – настанова морального характеру, що дана людям від Бога;
декалог – десять Божих заповідей;
скрижалі –кам’яні плити на яких вирізьблено десять Заповідей.

Заповіді – це основні правила поведінки людини стосовно Бога та інших людей. Прочитайте 10 заповідей, і розкажіть, які з них вчать нас будувати взаємини з Богом, а які з людьми. (Учням пропонується уривок з Біблії: Друга книга Мойсея. Вихід, розділ 20)
Давайте тепер порахуємо, скільки Заповідей стосується Бога, а скільки людей? Так – 4 для побудови стосунків з Богом і 6 для стосунків між людьми. Таким розподілом підкреслюється турбота Творця про людей, про їх життя.

ЗАПОВІДІ
1. Я є Господь Бог твій, нехай не буде у тебе інших богів, крім Мене.
2. Не роби собі кумира і всякої подоби з того, що на небі вгорі, або на землі внизу, і що у воді під землею: не поклоняйся їм і не служи їм.
3. Не згадуй імені Господа Бога твого даремно.
4. Пам'ятай день суботній, щоб святити його: шість днів працюй і виконуй у них всю роботу свою, а день сьомий – субота – для Господа Бога твого.
5. Шануй батька твого і матір твою, і добре тобі буде, і довго житимеш на землі.
6. Не вбивай.
7. Не чини перелюбу.
8. Не кради.
9. Не свідчи неправдиво проти ближнього твого.
10. Не жадай дому ближнього твого, не жадай жони ближнього твого, ані раба його, ані рабині його, ані вола його, ані осла його, ані всякої худоби його, ані всього, що у ближнього твого.

Вправа «Аналіз вірша»
Значення заповідей для людей підкреслює в своїй поезії видатний український поет Т.Г. Шевченко.
Прочитайте вірш і зверніть вашу увагу, якими поетичними засобами поет підкреслює важливість Божого Закону для людей. 
Яке майбутнє він пророкує тим, хто дотримується заповідей, а яке тим, хто їх порушує?
Т.Г. Шевченко
Блаженний муж на лукаву
Не вступає раду,
І не стане на путь злого,
І з лютим не сяде.
А в законі Господньому
Серце його й воля
Навчається, і стане він,
Як на добрім полі
Над водою посажене
Древо зеленіє,
Плодом вкрите. Так і муж той
В добрі своїм спіє,
А лукавих, нечестивих
І слід пропадає,
Як той попіл над землею
Вітер розмахає.
не встануть з праведними
Злії з домовини,
Діла добрих оновляться,
Діла злих загинуть. 

Опрацюйте текст.
На основі отриманої інформації спробуйте пояснити, що, на вашу думку, означає поняття «Богопізнання». Що означає для людини пізнати Бога?

Бог – один і Єдиний. Це – Абсолютна Істина,яка приймається без усяких умов та застережень тією людиною, що бажає зватися християнином. Це – положення, яке навіть виключає запитання про те, чи є Бог, а безумовно і безсумнівно стверджує: Бог є. І це найважливіше знання, яке дане людині про Бога. Бо іншого знання людський розум мати не може: безсиле конечне в пізнанні Безконечного, тимчасове в осягненні Вічного, а творіння не в силі досягти Творця…
Перша заповідь вимагає від людини: вірувати в Єдиного Бога, завжди пам’ятати, що Він є, і завжди знати, що Йому відомі наші помисли, чутні наші слова і видимі наші дії; тому не гнівити, а служити Йому своїм духом і добрими справами.
Любити і славити Бога, якою не була б наша доля, і як би не склалося наше життя; не ремствувати й не обурюватися, бо тільки Богу відомі істинні джерела нашого блага і справжні причини наших нещасть. Бути вдячним Господу за все, що маємо, бо він милосердний, коли дарує, і справедливий, коли карає…
Богопізнання – спроба оволодіння всією доступною сукупністю знань про Бога.
Проте християни вважають, що 
Богопізнання – це, в першу чергу, прийняття Бога людиною в своє серце і життя.
Всі ви чули давню істину – у кожного своя дорога до Бога. Для кожної людини богопізнання має своє значення. Так само, як і кожна людина звертає до Бога свої власні молитви. Прочитайте ще один вірш Тараса Шевченка. Чого прохає поет у Бога для себе? 
Т.Г. Шевченко.
Боже, спаси, суди мене
Ти по своїй волі.
Молюсь, Господи, внуши їм
Уст моїх глаголи.
Бо на душу мою встали
Сильнії чужії,
Не зрять Бога над собою,
Не знають, що діять.
А Бог мені помагає,
Мене заступає
І їм правдою своєю
Вертає їх злая.
Помолюся Господеві
Серцем одиноким
І на злих моїх погляну
Незлим моїм оком.

Схожу істину проголошувала і російська поетеса Марина Цвєтаєва:
Целому морю – нужно все небо.
Целому сердцу – нужен весь Бог.
(М. Цветаева)

Перша заповідь свідчить: "Я Господь Бог твій, хай не буде у тебе інших Богів, окрім Мене".
     Першою заповіддю Господь Бог указує людині на Самого Себе і спонукає нас шанувати Його - єдиного істинного Бога. Ми повинні боятися і любити Бога та довіряти Йому понад усе.
     Ця заповідь указує людині на джерело всіх благ і мету вчинків людини, дає напрям розумовій і вольовій діяльності людини і закладає фундамент її життя. Вона говорить: зроби Бога першим у своєму житті. Для виконання цього християни починали дізнаватися про те, що відомо взагалі про Всевишнього людству: про Божественну любов, про майбутні долі світу й людини. І питання ці для християн не чужі і не нудні, а життєві, оскільки від їх розв’язку залежить самий сенс, призначення, благополуччя їх життя. Для виконання першої заповіді наші пращури вважали необхідним: читати й вивчати Святе Письмо; знайомитися з творами духовних осіб, бо відкидати їх досягнення все одно, що дитині відкидати досвід і мудрість старшого покоління; вивчати природу й історію роду людського, які представляють нам дії Творця у світі.
Порушенням цієї заповіді завжди вважались: зневіра, відчай, протест, захоплення окультними течіями, марновірства, нехтування Божими настановами і таке інше.
Говорячи про першу заповідь, цікаво пригадати історію царя Соломона, ймовірно, одного з найбагатших царів в історії людства.
Перші роки свого царювання він прагнув жити по заповідях. За це він був нагороджений надзвичайною мудрістю, багатством, а країна його економічною та політичною могутністю.
Проте до кінця свого життя цар Соломон вже не був такий доброчинний, як раніше, відступив від Закону, порушував багато заповідей починаючи з першої, ввів многобожжя.
І серце його вже не було чистим. Цим в основі руйнувався союз з Творцем. Який же підсумок життя цієї людини, яка випробувала всю пишність і яскравість світу, всі задоволення життя і до дна випила чашу земних радощів? Серед тривог і випробувань наближався він до своєї кончини, а найголовніше, залишився незадоволеним і, врешті-решт, повинен був із сумом вигукнути: "Марнота марнот, все марнота, і томління духу!" Зі свого великого досвіду він прийшов до переконання, що дійсне життя полягає у виконанні моральних заповідей.

Поміркуйте , чи зустрічали ви вжитті людей, які подібно Соломону були розчарованими в своєму житті?
Що б ви їм порадили?

Бруно Ферреро
Нехай святиться ім’я Твоє
Одного разу в маленькому містечку, подібному до багатьох інших таких містечок, почали відбуватися дивні речі: діти забували робити домашні завдання, дорослі, лягаючи спати, забували знімати взуття, ніхто ні з ким не вітався, на дверях церков висіли замки, в родинах стихла молитва.
Якось у понеділок вранці вчитель запитав учнів:
- Чому ви вчора не прийшли до школи?
- Тому, що вчора була неділя, - відповіли здивовані учні. –А чому? - допитувався вчитель.
Діти не знали, що відповісти.
Усі ці події відбулися якраз напередодні Великодня.
У містечку не писали писанок, не пекли пасок, не впорядковували могил на цвинтарі. Словом, не готувалися до свят, але ніхто не міг пояснити, чому?
З кожним днем маленьке чепурне селище ставало все сумнішим і сірішим, а люди робилися щораз злішими і сварливішими. Хоча час від часу кожен мешканець містечка думав собі: «Здається я про щось забув. Щось тут не так».
Запитання: Як ви думаєте про що ж забули жителі містечка?

Та ось одного дня над містом знявся страшенний вітер. Він сильно розгойдував верхівки дерев, ширяв поміж дахами будинків. Раптом вітер подув з такою силою, що на церковній дзвіниці захиталися величезні дзвони. Мешканці містечка від несподіванки немовби застигли хто де був. Всі були вражені. Аж раптом якийсь чоловік голосно крикнув:
- Люди, я вже знаю про кого ми забули. Ми забули про Бога!
Надія на цьому світі існує тому, що в усіх куточках Землі люди проголошують ім’я Бога. Мільйони людей віддають Йому свої радощі й печалі, бо тільки це ім’я спроможне витримати тягар людського страждання й надати всьому сенсу. Ось чому ми не можемо забувати про святе ім’я Господнє.
Запитання: Чому жителі містечка забули про Бога?

Люди, які забувають про Бога, забувають одночасно і заповіді Божі, які протягом століть служили людству моральними орієнтирами. В усіх світових релігіях в тій чи іншій формі присутні правила, викладені в Декалозі. Навіть коли віра проголошувалася чимось шкідливим, непотрібним, заповіді, які відносились до стосунків між людьми, залишалися незмінними. Людина, яка дотримується заповідей, живе в гармонії з собою і світом.
 Домашнє завдання
1. Поясніть першу заповідь (відео).
__________________
2. Вивчити напам'ять першу заповідь.
3. Поєднати початок і кінець заповідей. (Відповіді давати так: 1+ 8).