Біблійна історія 8-28

яннадваз єншамоДяннадваз єншамоДма. Молитва у камені. Церковна архітектура. Найвідоміші церкви в Україні.
Протягом навчального року ми перегортали сторінку за сторінкою Біблійної історії. Поринали в глибини мудрості притч Христових, торкалися серцем глибини справедливості Божих Заповідей. Сприймаючі ці знання, особистість не може залишити їх в собі тільки як певну міру інформації. Людина, яка створена за образом Творця, і сама є творцем, а це означає, що вона перетворює певну інформацію на витвір мистецтва. Від того, наскільки глибоко інформація торкнулася її серця, від того, іскри якого таланту жевріють в людині, залежіть і напрямок її творчого пошуку і творчої діяльності. Отже, людина бачить, чує, торкається предметів, відчуває, а значить поле її творчості – це архітектура, живопис, музика, література, театр, кіно… Отже, ми маємо доторкнутися до християнської культури і визначити роль людини в її створенні і збереженні.

Уривок з роману Олеся Гончара «Собор»
Вночі собор ніби ще величавіший, ніж удень. І ніколи не набридає на нього дивитись. Один із тих велетів тисячолітніх, що розкидані по всій планеті, то мов похмурі цитаделі стоять з щілинами вікон-бійниць, то стрільчастими шпилями десь черкаються хмар, то в розлогих опуклостях бань відтворюють образ неба… Серед людських поколінь, серед текучих віків височать незрушно, окликавши себе символами – вподобами, кам’яними химерами, вкарбувавши в собі пристрасті епох. І коли ті, далекі, прийдущі, виринувши з глибин всесвіту, наблизяться колись до нашої планети, перше, що їх здивує, безсумнівно, будуть…собори! І вони, інозоряні, теж стануть дошукуватись тайни пропорцій, ідеального суголосся думки і матеріалу, шукатимуть ніким досі не розгадані формули вічної краси!

Як ви вважаєте, якою є головна думка цього уривку?
Текст до опрацювання:
Храм Божий стоїть над світом, як дороговказ, як знак вічності в цьому нестійкому і крихкому, як скло, житті. Найвищий сенс християнства - в богослужінні, в молитовному єднанні з самим Господом. Вже перші київські князі розуміли, що храм – це дім Божий, найвища можливість прикрасити і прославити свій град, свою землю і свій народ у духовній єдності з Богом.
Поклоняючись живому Богу, наші пращури на місцях язичницьких капищ, у священних гаях та дібровах, на давніх могилах стали створювати нові святині. Приблизно через тридцять років після хрещення не тільки в самому Києві, а й у багатьох місцях іноземців дивували чудові церкви, яких налічувалося більше 400.
Храми будували на київській землі радісні, барвисті, яскраві. Перші київські кам’яні собори – Десятинний та Софіївський були розписані розкішними фресками навіть ззовні. Згодом всі храми ставилися на підвищеннях, на горах, де було найбільш простору і сонця, й здавалося – ближче до неба.
Храм і для сучасного українця – це немовби послання із далеких віків. Цілі віки наші предки дивилися на свої храми ясним поглядом, тихо раділи, берегли їх, прикрашали іконами, різьбленими іконостасами, коштовними предметами.
Протягом віків, коли наш народ терпів гноблення і приниження, храми поєднували, були немовби таємничим містком між людиною та Богом. Церковна архітектура – це музика у камені – окраса кожного міста, селища, села – нашої рідної землі. Саме сюди лине народ на свята: помолитися Богу, вшанувати пам'ять святих, радіти світлій події; сюди прагне і серце у печалі й скорботі, щоб втішитися, отримати допомогу, відродитися до життя у вірі, надії і любові.
Церква піклується про віруючого протягом усього життя. Тут немовля охрестили, тут людина молиться за своїх близьких, коли вже доросла… Тобто, храм – це особливе місце, яке спеціально призначене для: зустрічі та спілкування з Богом кожної людини через: молитву, богослужіння, таїнства.
1. Яке призначення храму?
2. В чому полягає особливість храму як архітектурної споруди?
3. Як називаються перші кам’яні собори Київської Русі?
4. Для чого, або для кого потрібно зберігати храми?

Історичний екскурс
Храмове будівництво Київської Русі складається з трьох періодів:
1. Кінець Х – початок ХІ століття – побудовано Софіївський собор у Києві та Спасо-Преображенський собор у Чернігові.
2. Друга половина ХІ - початок ХІІ століття - велося активне будівництво церков у Києві: Успенського собору Печерського монастиря, Троїцької надбрамної церкви, Михайлівського собору Видубицького монастиря, церкві Спаса на Берестові.
3. ХІІ – початок ХІІІ століття – позначений рядом стилістичних напрямків у храмовому будівництві. Параметри храмів зменшуються, що пояснюється обмеженими економічними можливостями феодальних володінь. У ХІІ столітті знесилені феодальними міжусобицями давньоруські князівства не змогли відбити татаро-монгольську навалу, що на тривалий час затримала їх економічний і культурний розвиток.
4. У ХІV – першій половині ХVII столітті на розорених землях український народ відстоював свою незалежність. Починають зводитися монастирі-фортеці. Функціями захисту від ворога наділяються також храми, які будуються за межами укріплень. Наприклад, Покровська церква у селі Сурківці.
5. Економічне піднесення та успіхи сприяє і розвитку будівництва. В Україні створюється напрямок українського бароко. Церква Всіх Святих Києво-Печерської лаври, Покровський собор у Харкові, Воскресенська церква у Сумах.
6. Архітектура мурованих церков ХVII-ХVIII століть наслідувала традиції народного дерев’яного будівництва, і було це явищем досить поширеним, оскільки базувалося воно на більш глибинному корінні народних традицій.
7. Доба архітектури класицизму в храмовому будівництві, що охоплює період з кінця ХVIII до ХІХ століття, позначається професіоналізмом. Створення багатьох храмових споруд цього періоду пов’язано з іменами професійних архітекторів, таких зодчих, як С.Ковнір, І.Григорович-Барський, Й.Г.Шедель, В.Растреллі. Характерним для споруд цього періоду є простота вирішення і стриманість декоративного оформлення.
8. Модерн – напрямок, яких характеризується стилістичною строкатістю. Період – ХІХ-ХХ століття. У цей час зведені Володимирский собор у Києві,Троїцька церква у Сумах.
9. Революційні потрясіння ХХ століття, а потім руйнівний наступ тоталітарного режиму на надбання національної культури перервала розвиток традицій храмового будівництва в Україні (зображення зруйнованих святинь).
10. У нинішніх умовах духовного відродження в Україні в небачених масштабах ведеться спорудження нових храмів, відбудовуються зруйновані святині.

Закріплення наданої інформації
Підтвердіть або спростуйте думку, обов’язково обґрунтовуючи її. Треба повторити подану  фразу і продовжити її сполучником «тому що…»

Храми у Київській Русі будувалися з примхи князів.
Основним стилем храмобудування в Україні в усі часи було бароко.
Храм Божий – не тільки архітектурна споруда, а й святе місце.
Храм – це місце особливе і туди мають приходити особливі люди.
Храмові споруди епохи Київської Русі свідчать про високий рівень будівництва з каменю.
Храмобудівництво періоду монголо-татарської навали визнало певного стилістичного розвитку.
Революційні потрясіння початку ХХ століття негативно вплинули на розвиток церковної архітектури на Україні.

Що ж, ми з вами зробили екскурс у глибину віків, визначилися з тим, що подорож нам удалася – ми довідалися про багато фактів, які раніше були невідомими. І ось знову повернулися до нашого часу. Відбудовуються храми – відроджується віра людини. Зараз ви – учні-восьмикласники, доросле життя з його великими планами і відповідальністю перед Богом і людьми – ще попереду, та так хочеться, щоб у ваших планах було і зведення храму.
Та чи знаєте ви різновиди храмів?

Словник
Храм або церква (назва храму у побутовій мові, що походить від грецького слова «кіріакон» - «дім Господній)- це узагальнене слово, яке означає приміщення, де збираються віруючі. /зображення/
Собор – такий храм, де богослужіння здійснюється духовенством на чолі з єпископом, найчастіше – це головний і найбільший храм міста /зображення/
Каплиця – невелика храмова будівля без приміщення для вівтаря. /зображення/ 
Домашнє завдання: реферат про одну з перлин церковної архітектури (на вибір).
Перлини церковної архітектури України
Десятинна церква
Софія Київська
Свято-Успенський собор Києво-Печерської лаври
Михайлівський собор Михайлівського Золотоверхого монастиря
Володимирський собор
Церква Святого апостола Андрія Первозванного
Борисоглебський собор у м.Чернігові
Іллінська церква в Суботові

 