Біблійна історія 9-27

Урок 27

Тема уроку: Відносини чоловіка й жінки:сакральність і  відповідальність. Подружжя. Вибір наречених і дошлюбна цнота.


Мета уроку: розкрити сакральний сенс шлюбу; формувати усвідомлення важливості й серйозності підходу до вибору супутника життя та відповідального ставлення до шлюбу; розвивати уміння аналізувати свої почуття і почуття оточуючих; орієнтувати учнів на запобігання поширенню негативних тенденцій у молодіжному середовищі і збереження дошлюбної цноти; виховувати вміння бачити пріоритети християнських чеснот у підході до вибору обранця.

Тип уроку: комбінований.
Очікувані результати:
Після цього уроку учні повинні:
- надавати пріоритети ціннісному, духовному, благородному над прагматичним;
- співвідносити свої рішення з християнськими цінностями;
- обґрунтовувати важливість серйозного підходу до подружнього життя та збереження цноти.
Біблійна основа:
«Не добре чоловікові бути самому; сотворимо йому поміч, відповідну для нього.» (Бут.2, 18)
На дошці написана тема уроку, мета, епіграф /за бажанням/ 
«Це велика тайна» апостол Павло (Еф.5.32)
«Чоловік та жінка найкраща спілка» (народна мудрість) 
Словникова робота: сакральний, цнота.
Література до уроку:
1.Учение святителя Иоанна Златоуста о браке. М.Григоревский М., 2007 с.123, 136, 148.
2.Українська минувшина. Ілюстрований етнографічний довідник. А.П.Пономарьов, Л.Ф.Артюх, Т.В.Косміна, К.,Либідь, 93 р. т..71
4.Основи благочестя. Р.Янушкявічус, О.Янушкявічене. К., 2005 с.291-293.
5.Как создать православную семью. 250 мудрых советов мужу и жене. – М., издательство «Даръ», 2007, с. 110-112.
6. Старец Паисий Святогорец «Семейная жизнь», том ІV, 2003 с. 37-40.
7. Брак и семья в православной традиции. Ф.Н. Козырев. – М.: Эксмо, 2008, с.83-86.
8. Любите друг друга. Журнал для православной молодежи с.99.  

ХІД УРОКУ
І. ВСТУПНА ЧАСТИНА
1. Організаційний момент. 

ІІ. ОСНОВНА ЧАСТИНА
1.  Перевірка домашнього завдання
2. Актуалізація опорних знань
Минулого разу ми з’ясовували особливості життя молодої людини в оточуючому світі, говорили про стосунки батьків і дітей.
Зараз ви - дорослі діти. Але вже незабаром настане той час, коли самі будете думати про створення власної сім’ї, про шлюб. Як ви розумієте це слово і що в нього вкладаєте? Як називають людей, які збираються укласти шлюб? (наречена і наречений).

3. Ознайомлення з темою уроку
Оголошення теми уроку.
Ми говоритимемо про знайомі вам речі, дещо ви дізнаєтесь нове. Ми поглянемо на шлюб з точки зору християнської етики, а також спробуємо розібратися у сучасних прагматичних поглядах і в кінці уроку відповісти на запитання: «Чому так важливо, щоб чоловік і дружина належали тільки один одному?», «Чи важливі, на ваш погляд, християнські чесноти в подружньому житті?», «Сексуальна революція і вседозволеність – благо чи лихо і як вони впливають на сімейне щастя?»

4. Вивчення нового матеріалу.
Все людство складається з чоловіків та жінок, які і відрізняються один від одного, і мають багато спільного. За задумом Творця, вони мають доповнювати один одного і утворити єдине ціле. Ця єдність досягається в шлюбі. Поглянемо на тему нашого року. Яке слово вам не дуже зрозуміле?

Словникова робота
Сакральний – у широкому значенні той, що має відношення до таємного, божественного, релігійного, небесного і відрізняється від повсякденних речей і понять. Чи чули ви думку про те, що шлюби укладаються на небесах? 
Християнство розглядає шлюб як дію, сповнену високого сакрального значення. У чому ж сакральна реальність шлюбу і як вона виявляється? Вона полягає у самій основі шлюбу, бо шлюб – це первинна людська єдність: двоє, чоловік і жінка, були створені як єдине ціле (не добре людині бути одній). 
За візантійським обрядом вінчання (а ви вже знаєте, що християнство прийшло в Київську Русь саме з Візантії) священик звертається до Бога з проханням благословити шлюб так, як Він благословив союз Авраама і Сарри, Ісаака і Ревекки, Іакова і Рахілі, Іоакима і Анни, Захарії і Єлизавети. 

Галерея образів представлена в ілюстраціях (див нижче)
Перший подружній союз, заснований на внутрішній єдності чоловіка і дружини є союз прародителів – Адама і Єви і був благословенний в раю в присутності Бога. Міцнішого союзу, не можна зустріти ні в родинному зв’язку, ні дружбі. «Чоловіка й жінку, створив їх» (Бут.1.27), «Полишає чоловік свого батька й матір і пристає до своєї жінки, і стануть вони одним тілом» (Бут.2.24).

Коли ж ця перша пара згрішила, Бог покарав Адама з Євою. Проте Творець не залишив рід людський напризволяще і дарував йому прощення через покаяння. Шлюби перелічені в візантійській молитві, існували у священній присутності живого Бога і в цьому сенсі були воістину сакральними. Христос не перетворив шлюб природній на шлюб сакральний – Він просто надав особливу висоту шлюбним стосункам. З цього часу шлюб є покликаним Христом до участі в оновленому житті. 

Вправа «Семантичний лабіринт»
Розкриття понять: подружжя, особливості християнського шлюбу, відповідальність.
У Церкві шлюбний союз стає таїнством. При його здійсненні наречені перед священиком і Церквою відкривають свою свободну волю завжди перебувати у взаємній подружній вірності. Церква їх бажання затверджує. І союз їх благословляється як образ духовного союзу Христа і Церкви.
Святість християнського шлюбу робить його несхожим на будь-який інший шлюб, укладений поза Церквою, бо через благодать Божу він стає «каменем, на якому із сім’ї твориться домашня церква (Кол. 4, 15). В основі сімейного життя лежить любов до Бога і один до одного. Читаємо слова апостола Павла: «Чоловік віддає належне жінці, так само й жінка - чоловікові» (1 Кор. 7,3). Тобто, метою шлюбу, крім продовження роду, є – гармонійний розвиток духовно-моральних якостей і здібностей подружжя через взаємоспілкування, фундаментом якого є любов, взаємопідтримка, відповідальність. Отже, щоб шлюб був щасливим і міцним, обоє мають дуже відповідально підходити до нього. Сказано: «Жінки, підкоряйтесь своїм чоловікам, як Господу» (Еф.5,22). Чоловік у сім’ї головний, на ньому більша відповідальність, він знає як повести сім’ю згідно з заповідями Божими, а жінка знає, як йти: вона в любові виховує дітей, дбає про сімейний побут… Одним словом – берегиня. «Чоловік у домі – голова, а жінка – душа».
Особливістю християнського шлюбу є моногамія (один – одна), неповторність нерозривність союзу. Тому треба відповідально підходити навіть до дошлюбних знайомств. 
Вправа «Коло обговорення»
Як ви думаєте, до чого може призвести легковажність молодих людей у стосунках з представниками протилежної статі? 
Екскурс у етнографію
Народні українські традиції у дошлюбних стосунках
Дізнаємось, якими були стосунки молоді в минулому в українському суспільстві 
Хлопці та дівчата спілкувалися на людях. За звичаєм, дівчина наодинці з хлопцем могла бути лише до заходу сонця, а, наприклад, на Прикарпатті на забавах були присутні батьки або старші родичі. Це, втім, не заважало молоді милуватися, проте свою цноту дівчата берегли. Колись уся громада зневажала дівчину, яка давала волю нестриманому коханню.
Їй було дуже важко потім влаштувати своє особисте життя. В західних регіонах України майже до ХХ ст. бутував звичай карати хлопця і дівчину за дошлюбні стосунки (зламували калину у дворі дівчини, що втратила цноту, вимащувався паркан дьогтем і т. інше).

Бесіда на актуальну тему
Чому ж з давніх-давен наш народ засуджував втрату цноти до шлюбу?
Словникова робота. "Цнота"
Христос заповідав цноту в поглядах (Мт. 5;28); в одязі (Іоан 2:15-16); у думках (цнота в думках зберігає наше серце чистим: "Блаженні чисті серцем, бо вони Бога узрять", – сказав Христос, Мф. 5;8); цнота у мові: «Ніяке гниле слово нехай не виходить з уст ваших» (Еф.4:29).
/Бесіда: як діти розуміють ці слова/.
Цнота полягає також у дотримання заповідей Господніх.
/Бесіда: які знають Заповіді Божі; називають, які пригадали/.

«Я є Господь Бог твій, нехай не буде в тебе богів інших!...»
«Не сотвори собі кумира»
«Не промовляй імені…»
«Пам’ятай день суботній!»
«Шануй батька свого …»
«Не убий»
«Не перелюбствуй»
«Не кради»
«Не псевдосвідч або не чини наклепів»
«Не забажай»
Саме 7-а Заповідь вимагає від нас відповідальності перед Богом за збереження цноти до шлюбу і в шлюбі (через вірність і бережне ставлення один до одного). Навпаки – порушення її призводить до серйозних наслідків, до яких молода людина виявляється неготовою (вагітність, народження дитини або хвороби)

Вправа «Знаходимо зв’язок»
Зв'язок з художньою українською та зарубіжною літературою
Чи зустрічали ви в художній літературі приклади втрати цноти до шлюбу? Думаю, всім вам відома поема Т. Шевченка «Катерина». Що сталося з героїнею, до чого призвела легковажність дівчини? Катерина стала покриткою (дівчина, яка позбулася невинності до шлюбу, народила дитину). А в романтичній баладі «Лілея» юна дівчина потерпає навіть не за свій гріх, а за гріх материн: мати народила її поза шлюбом, але люди, не вибачаючи матір, не щадять і дочку: 

«Убити не вбили,
Тільки мої довгі коси
Остригли, накрили
Острижену ганчіркою,
Та ще й реготали».

Проблеми перелюбу, невірності в шлюбі ми зустрічаємо у творах Льва Толстого. Наприклад, у романі «Війна і мир» юна Наташа Ростова, вихована в дусі християнської моралі, довго чекала на свого нареченого Андрія Болконського і необачно підпадає під вплив зовнішньої краси та улесливих слів світського, висловлюючись сучасним терміном, мажора – Анатолія Курагіна. Наташа погоджується з ним тікати з дому. Цього не сталося – кузина Соня завадила, але Наташа, усвідомивши весь жах можливого вчинку, вважає себе «падшей женщиной». Зауважте, що втрата цноти була лише в думках. (В бесіді можна використовувати твори літератури М.Лермонтова. «Герой нашого времени», повість «Княжна Мері», роман Г.Флобера «Мадам Боварі», романи О.Бальзака та інші).
Слово вчителя
Щоб не зазнати драм чи навіть трагедій, треба дбати не лише про збереження цноти, але й відповідально ставитися до вибору супутника життя. Це справді має бути, як і задумано Богом, твоя друга половинка. У виборі слід керуватися не лише зовнішніми даними, матеріальними статками та соціальним становищем. Людина, яку ви оберете, має бути вам близька по духу, з нею слід мати спільні уподобання, сповідувати ті ж моральні цінності. Як говорить народна мудрість. "Краса до вінця, а голова – до кінця", "На красивого чоловіка дивитись гарно, а з розумним жити легко". І, звичайно ж вами не повинна керувати виключно чуттєва пристрасть. А в такій справі, як вибір нареченого, потрібно керуватися і серцем, і душею, і розумом. Не треба нехтувати і порадою старших, більш досвідчених людей.
Коли ж приходить справжнє кохання, людина втрачає почуття вільної безтурботності, вільної гри. Вона раптом відчуває себе пов’язаною, ніби її пронизала необхідність, вона не може по-іншому. За цим упізнають справжню любов: хто «може по-іншому» і «може з іншими», той ще нічого не знає про любов. Бачиш себе визначеним, а кохану людину єдиною і незамінною.
З цією обраною людиною той, хто любить, хоче бути разом, насолоджуватись її присутністю без завади з боку інших, вже не грати, відкинути невідвертість, стати з нею абсолютно щирим і надати цій щирості цілісної форми. Наближається вирішальний момент: коханий повинен дізнатися, що його люблять, - жахливий момент… Раптом йому не буде відповіді на любов?! Тоді всьому кінець, світ і життя стають купою руїн. За цим упізнають істинну любов. Вона прагне охопити в людині все, зробитися з коханою людиною єдиним цілим. Але таємниця справжньої любові до людини полягає в тому, що закохана людина щаслива навіть тоді, коли її кохання залишається без відповіді. Пристрасть прагне володіти іншим, а любов може змінювати життя людини навіть без бажання над нею володарювати, без бажання яким би то не було чином скористатися її дарами або її особою, - тільки дивимось і вражаємось тій красі, що нам відкрилася. Тому навіть у ситуації кохання без відповіді можна відчути щасливі моменти, які будуть надихати усе подальше життя. Звісно той, хто любить, хоче щастя для себе, щастя творчо-прекрасної спільності, майбутнього щастя серед численних дітлахів. Якщо ж він одночасно не хоче щастя коханої істоти, якщо його серце не думає у своїй глибині про жертви, якщо воно не ставить щастя коханої людини вище за своє власне, то його любов корислива і самолюбна: тоді це не справжня любов.
Все ж таки добре кохати і бути коханим людиною, яку ти обрав. Яке щастя, яке багатство творчих можливостей. Усе прокидається для неї, все живе окликає її; і вона почувається цілісною й окриленою

Вправа «Поміркуємо разом»
Чим відрізняється любов від закоханості?

Закоханість:
Любов:
приходить швидко, немов   звалюється на голову
приходить поволі
відлітає з часом
йде поволі, дійсна любов   зміцнюється з часом
вміщає багато об’єктів 
в центрі любові завжди   одна людина
розлука - це розрив   любові
не страшна розлука
жорстокі ревнощі
сприяє зростанню довіри   і упевненості
це коли нудно без   інтимних стосунків
це коли обидва   охороняють один одного, і інтерес не слабшає
зазвичай для неї початок   - це кінець попередніх відносин
услід минулому роману   любов слідує обережно і не поспішаючи
егоїстична, шукає, що   можна отримати
взаємна жертовність

Спробуйте продовжити кожен стовпчик.

Слово вчителя
І ще питання: чи все втрачено для тих, хто втратили цнотливість, але хочуть мати сім’ю? У Церкві – в таїнствах хрещення і покаяння – можна знайти друге народження і зброєю Духу виправити всі помилки. Але покаяння має бути справжнім, потрібно, щоб у нього були гідні плоди – тобто треба внутрішньо змінитись. Отже, цноту зберегти непросто, а повернути – ще складніше. Зате й нагорода велика: діти, які народжуються від цнотливих батьків, – це справжня радість життя.

5. Закріплення вивченого матеріалу 
1.Повернімося до запитань, сформованих на початку уроку, і спробуємо відповісти на них. 
(Діти висловлюють свою думку).
Вправа «Вчимося аналізувати»
Прочитайте перелік сумнівних причин для шлюбу. Психологи вважають, якщо хоч з однією з них людина згодна, то необхідно задуматися про те, чи слід одружуватись. Поясніть чому?
1. Неприязне ставлення до своїх батьків, чи бажання покинути будинок, де ви нещасливі.
2. Негативна самооцінка - брак визначить мою мету в житті і допоможе відчути свою значущість.
3. Прагнення стати заміжньою (одруженим) - страх залишитися самотнім.
5. Тому що вас відкинула попередня «любов».
6. Побоювання відмовою зробити боляче іншому.

Вправа «Головні питання»
1. Чи може закохана людина бути щасливою навіть тоді, коли її кохання залишається без відповіді? Чому? 
2. Прочитайте вислів: «Той, хто любить, бачить красу, а той, хто не любить або байдужий, або той, що ненавидить, бачить тільки недоліки». Чи не є загрозою реалістичності життя ідеалізація закоханого? Що помилкового може бути у стані байдужого або того, хто ненавидить?
3. Які особливості має християнський шлюб?
Слово вчителя
Всі ми прагнемо щастя, а особливо в шлюбі. То як ви гадаєте: сучасні прагматичні стосунки і відхід від традиційних християнських цінностей сприяють цьому? Напевно, кожен з вас бачив у засобах масової інформації приклади з життя сучасних відомих людей – багатих, успішних, красивих, але часто не розбірливих у своїх зв’язках і легковажних. Чи щасливі вони і їх діти?
Не від нас залежить тривалість нашого життя, але ширина, висота і глибина його залежить саме від нас.

ІІІ. ЗАВЕРШАЛЬНА ЧАСТИНА
Підведення підсумків і оцінювання учнів
Домашнє завдання.

Написати твір-мініатюру на вибір:
«Яким я бачу свого нареченого (наречену)»; 
«Цінності моєї майбутньої сім’ї»;
«В чому я вбачаю відповідальність в подружньому житті».

Додатковий матеріал: інформаційні листівки
- «Цнотливість й емоційна стабільність»;
- «Цнотливість та мистецтво людських стосунків»;
- «Цнотливість з погляду медицини».

ЦНОТЛИВІСТЬ та емоційна стабільність
- Цнотливість зменшує ризик невірного вибору подружжя (емоційний зв¢язок внаслідок інтимної близькості замасковує пусті стосунки).
- Цнотливість позбавляє вас від статусу тимчасового партнерства (тимчасовий зв¢язок – це стан невизначеності, чого ніколи не можна сказати про справжнє кохання).
- Цнотливість позбавляє вас від порівняння, коли ви зрештою одружується.
- Цнотливість захищає вашу душу від можливої рани внаслідок розлучення (відсутність поганих спогадів, можливості згадувати про інших дає більше миру та спокою).
- Цнотливість закладає основу довіри (чистота стосунків).
- Цнотливість дає вам можливість зосередити всю енергію на досягненні життєвих цілей.
- Цнотливість звільняє від почуття провини, образи, втрати поваги до себе, розчарування та страху, які часто відчувають підлітки, спробувавши секс до шлюбу.
- Цнотливість сприяє розвитку душевної чуйності.

ЦНОТЛИВІСТЬ З ПОГЛЯДУ МЕДИЦИНИ
- Цнотливість позбавляє вас від наслідків хвороб, що передаються статевим шляхом (з медичного погляду цнотливість – це питання здоров¢я. Існує 52 хвороби, які передаються статевим шляхом. Це дає можливість людині 52 вагомих докази необхідності збереження цнотливості).
- Цнотливість позбавляє вас страху та наслідків вагітності.
- Цнотливість позбавляє вас від небезпек, які несуть у собі способи запобігання вагітності.
- Цнотливість позбавляє вас від травми, яку наносить аборт (аборт може позбавити вас від небажаної вагітності в даний момент, але він ніколи не зменшить вини і не розірве зв¢язків між матір¢ю та дитиною).

ЦНОТЛИВІСТЬ ТА МИСТЕЦТВО ЛЮДСЬКИХ СТОСУНКІВ
- Цнотливість сприяє справжньому спілкуванню.
- Цнотливість розвиває терпіння та самоконтроль.
- Цнотливість допомагає усвідомити унікальність подружніх стосунків.
- Цнотливість відкриває можливість радіти юності.

Як сказано в Біблії "Горе світу від спокуси, та спокуса мусила прийти; але горе тій людині, через яку спокуса приходить."