Мистецтво 8-12

Тема: Готика (урок 12).
Вплив готики на зодчество України був опосередкованим, здійснювався через переселенців з європейських країн — Румунії, Польщі, Німеччини. Серед готичних споруд у західноукраїнських містах переважали костьоли й ратуші. Упродовж століть вони перебудовувалися, нашаровувалися ознаки інших стилів.
Готика охоплювала не лише архітектуру, а й скульптуру, живопис, книжкову графіку, костюм, орнамент. У книжкових мініатюрах та ілюстраціях зображали переважно релігійні та світські сцени.

Часослов – це найбільш поширена і найчастіше вживана богослужбова книга, що містить тексти незмінних молитов, так званих "годин",  приурочених до певної години дня.
З історії шедевра
Історія цього вишуканого манускрипту досі повністю невідома. Війни та епідемії чуми, що лютували тоді в Європі, а так само традиційна анонімність художників, шанувалися в ті часи простими ремісниками, приховали від нас багато подробиць його створення. Достовірно одне: Часослов виконували на замовлення герцога Жана Беррійського, третього сина французького короля Іоанна II Доброго, одного з найвпливовіших вельмож Франції кінця XIV — початку XV століття. Герцог Беррійський-відомий державний діяч, меценат, пристрасний любитель і колекціонер творів мистецтва.
Головну цінність Часослову складають мініатюри Календаря року, зображують заняття людей в різні місяці.

Пори року. Приклад тимпана-двох півколів над картиною із зображенням одного з дванадцяти місяців року. Всі тимпани були написані братами Лімбур. Кожна ілюстрація увінчується відповідною небесною півсферою, на якій зображена Сонячна колісниця, знаки Зодіаку і його градуси, а також кількість днів у місяці і літерні позначення Юліанського місячного календаря.  Тут представлений тимпан листопада. У внутрішньому півколі намальована фігура чоловіка, що сидить у возі, запряженій двома кіньми. Фігура тримає в руках сонце, що випускає промені світла, що заповнюють весь півколо. Зовнішній півколо включає в себе знаки 

зодіаку листопада: Скорпіона і Стрільця.  Малюнок внутрішнього півкола постійний для всіх дванадцяти місяців. Значить, суть його-алегоричне зображення руху Сонця, а відповідно, і часу, по круговій орбіті.
Чудовий часослов герцога Беррійського. Пори року. СІЧЕНЬ.
Це період присвячений людям, що народилися під знаком Козерога (вгорі зліва) і під знаком Водолія (праворуч). Головним чином це період презентів і подарунків. У 17-18 ст звичай застарів і повністю вийшов з моди. Жан де Бері представлений внизу праворуч, в прекрасному блакитному вбранні (плаття). Герцог де Бері представлений в хутряній шапці і одягнений в широкий Блакитний плащ з піднятим коміром. Ця картина являє собою бенкет, організований в 1410-1416 роках братами Лімбур. У цей знаменний день Де Бері запрошував гостей і своїх наближених, які були в ньому, а позаду герцога висіла табличка із золотим написом: «приходьте- приходьте»(наближайтеся, наближайтеся). І це був привілей людей, які приходили до герцога, платили за це гроші і піднесли подарунки своєму панові і захиснику. Троє з братів Лімбург також представлені на картині: Поль в червоній шапці, загнутою за вуха; його фігура частково прихована за тілом другого брата, а третій представлений вище. Поблизу знаходиться Золотий корабель, емблемою якого є ведмідь і лебідь.

Лютий…  Ця мініатюра була створена між 1438-1442 рр. невідомим художником двору Шарля VII. Вона була присвячена місяцю лютому, а саме суворого життя селян в зимовий час. На передньому плані ми бачимо жінку і двох молодих людей, що зігріваються за допомогою вогню. Велике значення автор цієї картини надає снігу, на тлі якого ми бачимо всю ясність довгого, важкого зимового дня. Сліди на снігу, важкий крок (ХОДА) селянина, пар з рота людей, – все це демонструє труднощі селянського життя і повністю відображає творчість Брейгеля.

Протягом століть у храмах середньовічної Європи під час богослужіння звучав хоровий спів. Провідним жанром духовної музики був григоріанський хорал. У ті часи хорали співали в супроводі органа. Стрункість хорового й органного звучання наповнювали храм величчю, урочистістю, таємничістю. Архітектура й музика наче «співали» в унісон.
У країнах середньовічної Європи виникло мистецтво мандрівних поетів, акторів і музикантів, які виконували свої пісні в супроводі музичних інструментів, найчастіше — лютні. Мандрівних митців у Франції називали трубадурами, труверами, жонглерами, менестрелями, у Німеччині — шпільманами, меннезінгерами, на Русі-Україні — скоморохами. Вони подорожували від замку до замку, від одного містечка до іншого, оповідаючи новини та розважаючи публіку. У творчості поетів-школярів — вагантів — переважали сатиричні пісні.
Німецький композитор Карл Орф створив сценічну кантату «Карміна Бурана» за мотивами віршів середньовічних поетів з рукописної баварської збірки. Лібрето кантати  охоплює широке коло світських тем, актуальних як в XIII столітті, так і в наш час: мінливість удачі і багатства, швидкоплинність життя, радість повернення весни і задоволення від пияцтва, обжерливості, азартних ігор і плотської любові.
Карл Орф.  «Карміна Бурана». Пролог. 