Мистецтво 9-12

Тема. У пошуках художньої експресії (урок 12)
Фові́зм (фр. les Fauves — «дикі») — стиль групи французьких художників початку 20 століття, чиї роботи були швидше зосереджені на мальовничості, декоративності та насиченості кольорів, аніж на зображальних чи реалістичних аспектах, як у французькому варіанті імпресіонізму.
Як стиль, фовізм виник приблизно в 1900 і тривав до 1910 року. Був настояний на протиріччях і відрізнявся непослідовністю. Рух, як такий, панував всього кілька років, з 1904 до 1908; за цей час були проведено три виставки. На чолі його були Анрі Матісс та Андре Дерен.

Восени 1905 р. французькі художники Анрі Матісс (1) (1869-1954), Андре Дерен (2) (1880-1954) та інші виставили в паризькому салоні картини зі сліпучо-яскравими кольорами й грубими мазками. Виставка спричинила сенсацію. Описуючи враження від робіт, критик жартома зауважив: «відчуття, наче серед диких звірів». Так цей художній напрям отримав відповідну назву фовізм.

                                             1.                                                                                 2.
Картини фовістів характеризували  дикі широкі мазки пензля та різкі, пістряві кольори, у той час як зображуваний предмет мав  спрощений або абстрактний вигляд.
Після того, як сміливі кольорові полотна Анрі Матісса, Андре Дерена та інших художників цього стилю були представлені на Осінньому салоні 1905 року, критик Луї Восель зневажливо прозвав живописців «фовістами» (тобто, дикунами). Це прізвисько дало руху назву «фовізм», під якою він і відомий.
Анрі Матісс. «Фіолетовий халат», «Урок музики»

Які емоції викликають картини А. Матісса? Як впливає на емоційність сприймання різнобарв’я кольорів і декоративність?
У його роботах переважають яскраві кольори, що підкреслюють святкову барвистість світу. Художник розробляв орнаменти, лінійні арабески; основними об'єктами зображення були одаліски(жінки з гарему), купальниці й танцівниці; пізні роботи являють собою чисті абстракції.  А . Матісс заявляв: «Мистецтво не повинно турбувати і бентежити», «Мистецтво має бути зрозумілим і доступним пересічній людини», «Я просто хочу, щоб втомлена людина, дивлячись на мій живопис, отримала відпочинок і спокій». Той, хто вмів зображувати в кожній своїй картині радість і щастя, мав право так говорити. І йому вдалося зробити це так, як, мабуть, не вдавалося нікому.
«Уявити світ таким, яким нам хочеться» — під цими словами Андре Дерена могли б підписатися всі фовісти, які змогли відкрити секрети експресії кольору і прагнули до творчого самовираження.
Андре Дерен «Сушка вітрил» , «Поворот дороги»

Проаналізуйте композицію та колорит картин. Чому, на вашу думку, характеристика «дикі» прижилася до творчості фовістів?
Нова модерністська течія сюрреалізм виникла як відгук митців «втраченого покоління», чия молодість припала на час Першої світової війни і тяжких повоєнних років. Прихильники цього стилю вважали, що джерелом творчості має бути не осягнення дійсності, а сфера підсвідомості: мрії, сновидіння, галюцинації. Предмети на таких полотнах часто були деформованими або їх розміщували в незвичному для них оточенні. Реальні зв’ язки замінювали довільними асоціаціями митця, світ втрачав упорядкованість, перетворюючись на безладдя.

Картини іспанського художника-сюрреаліста Сальвадора Далі (1904-1989) — це майстерно виконані комбінації з вигадливими сюжетами, чудернацькими обра­зами, неймовірними підтекстами. Композиція «Сталість пам’ яті» (1) є своєрідним символом відносності часу. На тлі безлюдного пейзажу плавляться і розтікаються циферблати трьох годинників (минуле, сьогодення, майбуття). Частина обличчя з віями — це «автопортрет» сплячого Далі, а світ навколо — його сон, зокрема, й каталонський пейзаж вдалині — рідний край митця.

                      1.                                             2.                                                     3.
На одному з творів-загадок С. Далі «Невільничий ринок» (2) можна побачити подвійне зображення: фігури двох черниць у чорно-білому вбранні й портрет філософа Вольтера.
Картину «Тайна вечеря» (3) С. Далі створював за математичними принципами, заснованими на вивченні мистецтва Відродження. Особливо тут відчувається вплив Леонардо да Вінчі — автора найзнаменитішої «Тайної вечері». Жестом Ісус вказує на небеса і на фігуру, розпростерті руки якої ніби обіймають усіх присутніх. У картині великого Леонардо, як вважає італійський музикант Джованні Марія Пала, зашифровано музику, яка звучить як реквієм (ноти читати слід з правого боку на лівий).
Леонардо да Вінчі «Тайна вечеря». 

Сюрреалістичні поєднання несумісних предметів породжують незвичайні естетичні ефекти і захоплюють емоційним «звучанням» кольорів у фовістів та експресіоністів.
Мистецька скарбничка
Додекафонія   (з грец. «дванадцять» і «звук») — техніка музичної   композиції, різновид серійної техніки, в основі якої лежить використання серії   з 12 співвіднесених між собою тонів.
Експресіонізм   (від фр. expression — вираження, виразність) —   літературно-мистецький напрям авангардизму, що сформувався на поч. XX ст. в   Німеччині. Йому притаманне трагічне сприйняття і відображення дійсності; бурхлива   реакція на дегуманізацію суспільства і знеособлення в ньому людини.
Сюрреалізм   (фр. surrealisme — букв, надреалізм) —   течія модернізму, апофеоз людської фантазії, відрізняється парадоксальним   поєднанням форм.
Фовізм   (від фр. fauve — «дикий») — авангардистська течія в   живописі поч. XX ст., творам якої характерні інтенсивне звучання кольорів і   зіставлення контрастних площин, відмова від світлотіні та лінійної   перспективи, що підкреслює емоційну виразність творів.

Домашнє завдання. Тест. 
1. У якій країні зародився фовізм?
а. Італія.
б. Іспанія.
в. Франція.
2. Що означає назва "Фовізм"?
а. Милі.
б. Дикі.
в. Яскраві.
3. Характерні ознаки фовізму:
а. Широкі мазки, яскраві кольори, спрощений або абстрактний вигляд предмету.
б. Відсутність чітких контурів, зображення за допомогою кольорових плям.
в. Створення зображення за допомогою геометричних фігур.
4.
а.
б.
в.
5.
а.
б.
в.
6.
а.
б.
в.
7.
а.
б.
в.
8.
а.
б.
в.
9.
а.
б.
в.
10.
а.
б.
в.
11.
а.
б.
в.
12.
а.
б.
в.