Тема. Кіномистецтво. Мова кіно.
Дайте відповіді на запитання:
- Назвіть прізвище французьких винахідників кіно.
- Назвіть прізвище українського винахідника кіно.
- Які існують види кіно?

У чому ж полягають особливості мови кіномистецтва, його худож­ ньої образності?
До головних художніх компонентів фільму належать зняті на плівку зображення (люди, події, предмети, пейзажі) і записані на плівку звуки (мовлення, музика, спів, шуми), які нерозривно злиті в одне художнє ціле.
Кіномистецтво об’єднує в собі елементи різних мистецтв:
літератури (сценарій, текст від автора);
живопису (композиція, колорит, світлотінь);
театру (гра акторів, мізансцени);
музики.
Отже, кіно — мистецтво син­тетичне, просторово-часове.
Зрозуміло, кіно має і власні, прита­манні тільки йому, виражальні художні засоби та можливості. Розглянемо їх.
Відомо, що будь-який фільм скла­дається з кадрів. Це поняття багато­ значне, і стосовно кіно розуміється як фрагмент відеоряду, відрізок кіно­ плівки, мінімальна одиниця конструк­ції фільму. Окремі кадри з’єднують в одне ціле шляхом монтажу. Як спе­цифічний художній засіб кіномистецтва монтаж передбачає відбір і трактуван­ня митцем подій і явищ, їх зіставлення в певному темпі й ритмі, організацію фільму в просторі та часі (приміром, за допомогою монтажу можна з’єднати по­дії, зняті в різних місцях і в різний час).
До основних кінозасобів належать різноплановість (зміна планів) і ра­курс зображення. Наприклад, окремий кінокадр може вмістити натовп людей, знятих загальним, або дальнім, планом (фото 1). На середньому плані можна в кадрі ви-­ окремити з-поміж інших певну люди­ну (фото 2). А коли потрібно сконцентрувати увагу на погляді персонажа, тоді кіно­апарат максимально наближається до обличчя актора і показує його крупним планом (фото 3).

Залежно від художнього заду­му глядач може побачити людину чи будь-який предмет згори, збоку, знизу, здалеку або впритул. Це досягають зміною ракурсу, тобто кута зору.

Багаті можливості криються у використанні трюків і спецефек­тів. Спецефекти в кіно поділяють на механічні, оптичні, звукові, але зазвичай їх поєднують. Механічні спецефекти готують перед зйом­ками (моделювання, піротехніка, спеціальний грим). До оптичних належать: стоп-кадр; прискорена, уповільнена, зворотна і комбінована зйомки; мультиекспозиція (дознімання на плівку з уже знятими ка­драми); хромакей (зйомка на тлі кольорового однотонного, переважно зеле­ного, екрана, який потім замінюють на інший відзнятий матеріал); контроль руху камери. Завдяки останньому ефекту є можливість показати в русі на­віть космічні кораблі, що вперше було застосовано у фільмі «Зоряні війни» (реж. Дж. Лукас). Модель залишається нерухомою, а камера рухається за запрограмованою траєкторією.
Окрему групу спецефектів створюють за допомогою комп’ютерної гра­фіки. Без них блокбастер уявити сьогодні практично неможливо. Взяти хоча б серію пригодницьких фільмів «Пірати Карибського моря». Останні стрічки просто рясніють комп’ютерними трюками: поєднання в просторі предметів з різних місць (пейзаж з одного району, корабель з іншого, небо з третього); моделювання «живих» акторів, використання комп’ютерної анімації замість залучення дублерів; створення явищ природи тощо. У тре­тій частині фільму налічується 2000 епізодів зі спецефектами, з них тре­тину виконано командою з близько двохсот фахівців на студії цифрових візуальних ефектів і комп’ютерної графіки Industrial Light & Magic.
ЯК ЗНІМАЮТЬ СПЕЦЕФЕКТИ

Обработка видео...


Щоб відтворити простір, напри­ клад, побудувати ціле місто, нині застосовують тривимірні графічні редактори. Комп’ютерне моделю­вання облич дає змогу продемон­струвати як актор «старішає» або «молодшає». Створити фантастичний персо­наж допомагає аніматроніка — мистецтво створення електронних ляльок, як, приміром, динозаври у фільмі «Парк Юрського періоду».
Кращі з картин, у яких засто­совують складні трюки й візуальні ефекти, зазвичай отримують пре­мію «Оскар» у номінації «Кращі візуальні ефекти». Окрім згаданих вище фільмів, цю нагороду отрима­ли не менш легендарні стрічки «Во­лодар перснів», «Кінг-Конг», «Титанік», «Аватар», «Інтерстеллар».

«Аватар» (2009) — науково-фантастичний фільм сценариста і режисера Джеймса Кемерона, з яким пов’язують технологічний прорив у кінематографі. У цьому фільмі було задіяно унікальну технологію віртуальної зйомки на основі зміненої версії цифрової системи ЗD, щоб поєднати анімацію з живою акторською грою. Фільм складається на 60% з комп’ютерних елементів і на 40% — з реальних дій. Головні ролі в блокбастері зіграли Сем Вортінгтон і Зої Салдана. Музику написав Джеймс Горнер, художник-постановник Роберт Стромберг. Фільм був номінований на «Оскар» і переміг у трьох категоріях: «Кращі візуальні ефекти», «Краща операторська робота» і «Краща робота художника-постановника». «Аватар» мав величезний комерційний успіх і став першим фільмом в історії кінематографа, касові збори якого перевищили 2 млрд доларів. Концепцію «Аватара» Дж. Кемерон написав ще у середині 1990-х років, черпаю­чи натхнення з фантастичних і пригодницьких книжок, які прочитав у дитинстві. Зйомки довелося відкласти аж на десятиліття, адже задум режисера випереджав розвиток технологій того часу. Під час виробництва «Аватара» було використано безліч візуальних ефектів. Технологія захоплення руху, розроблена спеціаль­но для фільму, стала одним з основних інструментів режисера. За її допомоги були створені всі жителі Пандори, фотореалістичні пейзажі. Цю технологію застосовували також і до літальних апаратів: члени знімальної групи носили по майданчику мініатюрні дротові моделі з датчиками, а на комп’ютері вони перетворювалися на вертольоти і повітряні кораблі. Щоб зняти міміку і погляд акторів, виготовили для кожного з них спеціальні шоломи, на них розміщували мікрокамери (використовували 120 штук одночасно), з яких інформація транс-­ лювалася на комп’ютер. На основі отриманих даних вибудовувалася ЗD-модель персонажа, що відтворює природні рухи людей.
У проекті було задіяно дві групи дизайнерів з різними художниками- постановниками: одна розробляла флору і фауну мешканців планети, інша — техніку і людей.

На зорі кінематографа виникла традиція залучати до створення фільмів відомих художників, таких як С. Далі й П. Пікассо. Музику до кінофільмів і мультфільмів писали також відомі композитори: К. Сен-Санс, А. Онеггер, Д. Мійо, Е. Саті, Б. Бріттен, П. Хіндеміт, Д. Шостакович, А. Шнітке, Е. Де­нисов.
Зокрема, з-поміж наших співвітчизників — Б. Лятошинський, Л. Грабовський, М. Скорик, Є. Станкович, В. Бистряков та ін. Джон Вільямс написав заглавну тему до фільмів «Зоряні війни», цей саундтрек ідеально доповнив стрічку і став суперзнаменитим. Особливу гуманістичну місію виконує музика в кінофільмі «Титанік», увінчаному низкою «Оскарів» (реж. Джеймс Кемерон, композитор Джеймс Горнер). У кульмінаційному епізоді, коли на лайнері, що по­ топає, публіку охопила паніка, музиканти взяли в руки інструменти, і залунали прекрасні мелодії високої класики. Музика підтримувала дух приречених на загибель людей, яких пронизував жах і відчай. Музиканти грали до останньої хвилини, поки океан не поглинув їх разом з іншими жертвами. Лейтмотивом вічного кохання стала пісня з цього фільму.
Дж. Горнер. Саундтреки з к/ф «Титанік».
Дж. Горнер. Саундтреки з к/ф «Аватар»
Дж. Вільямс. Саундтрек з к/ф «Зоряні війни».

Як музика відображає тематику та ідею фільмів?
Для стимулювання кіномистецтва у світі прису­джують спеціальні кінопремії, проводять кінофести­ валі, що покликані вибрати кращі фільми, оцінити роботу всіх членів знімальних груп. Кінофестивалі мають розгорнуті програми, супроводжуються пуб­лічними показами фільмів-
номінантів. Найпрестижнішу кінонагороду «Оскар» з 1929 р. присуджує Американська академія кінематографіч­ них мистецтв і наук.
Її номінації охоплюють кращий ігровий, документальний і анімаційний фільми, зокре­ма короткометражний; кращий режисер, сценарист, оператор, звук, монтаж, саундтрек, грим; краща чо­ловіча й жіноча роль, зокрема другого плану, робота художника-постановника; кращі візуальні ефекти, костюми. Атрибутом премії «Оскар» є позо­лочена статуетка (скульптор Джордж Стенлі).
Іншу американську кінопремію «Золотий глобус» присуджують за кіно- і телефільми Голлівудською асоціацією іноземної преси піс­ля голосування за участю близько 90 провідних журналістів, які спеціалізуються на тематиці Голлівуду.
Головний приз найстарішого у світі що­ річного Венеційського кінофестивалю (засно­ваний 1932 р.) — «Золотий лев». Учасники основної програми змагаються за «Левів», а в альтернативній програмі («Проти течії») демонструють нестандартні фільми, з яких най­ кращі нагороджуються призом « Сан-Марко».
У конкурсі беруть участь тільки фільми, які не демонстрували за межами країни-виробника і не брали участі в інших фестивалях. На позаконкурсних програмах показують фільми, що отримали визнання.
Каннський міжнародний кінофестиваль про­ водять щороку в курортному місті на Лазурно­му березі Франції. Він входить до так званої «Великої п’ятірки» найпрестижніших кіно­ фестивалів разом із кінофестивалями у Венеції (Італія), Берліні (Німеччина), Санденсі (СІНА) і Торонто (Канада). Найпрестижніша нагорода фестивалю — «Золота пальмова гілка».
Берлінський міжнародний кінофестиваль "Берлінале" у Німеччині, уперше організова­ ний в 1951 р., служить місцем зустрічей для представників світового кінематографа й кіноіндустрії. Головний приз фестивалю — «Золо­тий ведмідь» присуджують за кращий фільм, «Срібний
ведмідь» — у номінаціях: «Кращий режисер», «Кращий актор», «Найкраща акт­риса», «Кращий саундтрек» і «За видатний акторський вклад у розвиток кіно».
Київський міжнародний кінофестиваль «Молодість», акредитований Міжнародною асоціацією кінопродюсерів (П А Р Г), проводять кожного року вже майже півстоліття (з 1970 р.). Головне завдання — сприяння розвитку молодого професійного кіно. Конкурсна програма представляє твори молодих митців з усіх конти­нентів, відібрані на національних і міжнародних кінооглядах. Головні секції:
студентський, перший короткометражний (ігровий, анімаційний, докумен­ тальний) і
перший повнометражний ігровий фільми. Міжнародне журі присуджує Гран-прі за найкращий фільм усієї конкурсної програми. Володар отримує грошову винагороду і статуетку «Скіфський олень» , що є символом кінофестивалю. Також журі при­ суджує призи, відзнаки й дипломи за найкращий фільм у кожній категорії. Серед іншого, існує приз глядацьких симпатій. Позаконкурсні програми зна­ йомлять глядачів з найновішими досягненнями віт­ чизняного і зарубіжного кіномистецтва.
Таким чином, кіномистецтво стрімко розвива­ється, його мова постійно оновлюється. Сучасний кінематограф здатний не лише правдиво зобрази­ ти все, що є у світі, втілюючи багато відтінків по­ чуттів людини, а й будь-які найрізноманітніші ідеї та фантазії, сміливо заглядаючи в майбутнє. Кіно для мільйонів людей стало улюбленою розвагою.
Мистецька скарбничка
Блокбастер (з англ. block — квартал, bust — руйнувати, букв, «руйнівник квар­талу») — популярний і комерційно успішний продукт кіно- і театральної індустрії, «супербойовик».
Кінематограф (з грец. «рух» і «писати») — галузь культури та економіки, що об’єднує всі види професійної діяльності, пов’язані з виробництвом, розповсю­ дженням, зберіганням і демонструванням фільмів.
Саундтрек— музичний супровід до фільму, мюзиклу, комп’ютерної гри тощо.
Домашнє завдання. Тест (короткі відповіді).
1. Назвіть головні художні компоненти фільму.
а.
б.
2. Елементи яких видів мистецтв об'єднує в собі кіномистецтво?
а.
б.
в.
г.
3.Спецефекти в кіно поділяють на:
а.
б.
в.
г.
4. Різноплановість в кіномистецтві. Назвіть які є плани.
а.
б.
в.
5. Який спецефект було вперше було застосовано у фільмі «Зоряні війни»?
__________________
6. У яких престижних кінофестивалях є нагорода за музику до фільму?
а.
б.
У вільний час подивіться фільми про українських митців із серії «Обрані часом»: «Брати Нарбути», «Бойчук і бойчукізм», «Творець з божою іскрою», «Брати Кричевські. Повернення», «Будинки та хи­мери Владислава Городецького», «Якутовичі», «Своє вікно», «Друг мій Льонька», «Маестро, ваш вихід», «Два життя Соломії».