Мистецтво 9-7

У тісній співпраці вони заснували новий авангардний напрям — кубізм, який відображав кардинальну зміну уявлень про простір у мистецтві.
Назва напряму виникла після критичного зауваження з приводу робіт Жоржа Брака, що він зводить «міста, будинки і фігури до геометричних схем і кубів», і ніби­то це — «кубічні примхи». Справді, художники в простих формах — конуса, циліндра, куба тощо — намагалися знайти просторові моделі речей і явищ, у яких прагнули передати складність і різноманіття світу. Вони звернули увагу на природу зорових ілюзій, художніх уявлень. Відмова відфігуративного живопису означала радикальну революцію в мистецтві.

В кубізмі художники почали по-новому дивитись на предмети, намагаючись зобразити тривимірність на плоскому полотні. Вони розбивали предмет на багато різних форм, а потім перефарбовували його з різних кутів. Кубізм проклав шлях для багатьох різних сучасних рухів мистецтва у 20 столітті.
Існували два основні типи кубізму:
Аналітичний кубізм - Перший етап руху кубізму отримав назву Аналітичний кубізм. У цьому стилі художники вивчали (або аналізували) тему і розбивали її на різні блоки. Вони дивились на блоки з різних ракурсів. Потім вони реконструювали тему, малюючи блоки з різних точок зору.
    Синтетичний кубізм - Другий етап кубізму запровадив ідею додавання в колаж інших матеріалів. Художники використовували кольоровий папір, газети та інші матеріали для представлення різних блоків теми. Цей етап також додав мистецтву яскравіші кольори та легший настрій.

    
У своєму розвитку кубізм пережив три періоди: сезаннівський, аналітичний і синтетичний.На початковому етапі тривали експерименти з виділення геометричних форм із предметів і фігур, розпочаті П. Сезанном (звідси й походить назва періоду). Під впливом його живопису, а також африканської скульптури, створено знаменитих «Авіньйонських дівчат» П. Пікассо (1907), що знаменували народження кубізму. Художник відмовився від світлотіні й перспективи. Він зобразив масивні, незграбні, спрощені фігури дівчат контурними, ламаними лініями, розділяючи тло на уламки різної форми. Картина здавалася настільки авангардною, що шокувала навіть самого автора.

Другому періоду (1909-1912) притаманна дрібна деталізація зображеного, коли звичні об’єкти аналітично руйнують, їх ніби розкладають на окремі площини, грані, кути зору (згори, знизу, збоку тощо). Усе це комбінувалося в композицію натюрморту, рідше портрета чи пейзажу, а кольорова палітра свідомо обмежувалася.
3 1912 року почався третій період: художники захопилися зворотним процесом — синтезуванням і почали працювати в техніці колажу та аплікації. Вони конструювали зображення з найрізноманітніших еле­ментів: графічних знаків (літер, цифр, нот), малюнків-схем, кольорового паперу, обривків газет, шпалер з орнаментом, імітацій різних фактур, мотузок, шматків дерева і тканини, листів заліза, наклейок. Усе це в уяві глядача мало складатися в певний образ (зазвичай «натюрморт»). При достатньо віддаленій схожості з оригіналом сенс твору підказувала його назва.
Експерименти Ж. Брака і П. Пікассо спричинили такий резонанс, що до засновників кубізму приєдналися Хуан Гріс, Фернан Леже та інші художники.

...

Засновником кубізму в мисте­цтві скульптури став український і американський митець Олександр Архипенко (1887-1964). Форму­вання художника розпочалося в рідному Києві, потім він жив і творив у Москві, Парижі, Берліні, Нью-Йорку.
Творчість О. Архипенка пе­ревернула традиційні уявлен­ня про мистецтво скульптури. Його роботам притаманні дина­мізм, лаконічність композицій і форм, ліричність. Митець по­стійно експериментував, запро­вадив у скульптуру увігнутість і отвір, як виражальні елементи пластичного мистецтва. Вперше у світовій художній практиці він застосував простір «всередині» скульптури, акцентуючи експре­сивні можливості «нульової», на­скрізної форми — «порожнечі». Митець увів до композицій скло, дерево, метал, целулоїд, пра­цював у манері абстракціонізму і конструктивізму.
Також скульптор-новатор ство­рював об’ємні рухомі конструкції, обґрунтував і сконструював особ­ливий механізм «архипентуру», відкрив новий різновид рельєфного різьблення — так зване «скульпто- малярство».
Творчість О. Архипенка мала значний вплив на розвиток модер­ністського мистецтва, у тому числі архітектури та дизайну в країнах Європи та Америки.
Кубізм підготував художників і глядачів до сприйняття таких напрямів авангарду, як футуризм і кубофутуризм.
                                   " Цар Соломон"                                              " Жінка, що розчісує влоосся"

Цікаві факти про кубізм
• Кажуть, що твір Поля Сезанна був одним з головних натхненників кубізму.
• Пікассо і Брек не вважали, що кубізм повинен бути абстрактним, але інші художники, такі як Роберт Делоне, створили більш абстрактні роботи. Таким чином кубізм врешті-решт допоміг нерестувати рух "Абстракціонізм".
• Пікассо також працював над кубістською скульптурою, включаючи скульптуру «Голова жінки».
• Популярними предметами кубізму були музичні інструменти, люди, пляшки, келихи та гральні карти. Кубістських пейзажів було дуже мало.
• Пабло Пікассо та Жорж Брек тісно співпрацювали над розробкою цієї нової форми мистецтва.
Балет " Парад "(Parade, з фр.) був створений композитором Еріком Саті для російського балету. Декорації для нього малював сам Пабло Пікассо, а відомий Гійом Апполінер написав для нього відомий маніфест, саме завдяки йому балет «Парад» став першим в історії сюрреалістичним твором. Заголовок

Балет був показаний 18 травня 1917 року у французькому Шатлі. І він викликав неймовірний скандал А справа ось у чому. І декорації, і музика і сюжет були так далекі від глядацьких уявлень про російську, не кажучи вже про Класичний балет, що прем'єра забезпечила просто феєричну реакцію. Публіка шаленіла, критики рвали і метали, справа доходила до прямих образ – і в пресі, і на публіці.
 Треба пояснити, що вистава показувалася в напівкубічних костюмах, далеких від костюмчиків білих лебедів – вже до цього глядачі виявилися не готові. Музика була надсучасною, антигармонійною. Сам балет пародіював автоматичні рухи, автоматизм "американізму", тобто, хореографія теж була абсолютно незвичною.

Глядачі просто зійшли з розуму від усього цього. Так, прямо під час вистави публіка кричала: «завіса!!"; коли не дивлячись на вигуки на сцену вийшов кінь з абсолютно "кубістичної" мордою і став витворяти циркові номери, публіка вирішила, що над нею просто знущаються і стала скандувати «Смерть росіянам!". І не скажеш, що культурні люди. Еріка Саті обзивали " композитором друкарських машинок і трещіток», а Пікассо – «геометричним мазілою і пачкуном». І це були, строго кажучи, найбільш м'які вирази критиків)
Саті так розлютився, що накатав довжелезний, повний образ лист у відповідь одному з найбільш лютих критиків, за що його навіть посадили на вісім днів у в'язницю і змусили заплатити штраф. Балет «Парад» мав згодом успіх – у Лондоні. Але композитор і творець жодного разу більше після шокуючої прем'єри не бачив свого творіння і не був присутній на постановках.

Відомі художники кубізму.

...

...

...

Автопортрети